Що таке інклюзивна освіта?
Інклюзивне навчання - це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей. (Концепція розвитку інклюзивної освіти. Наказ МОН від 01.10.2010 №912 "Про затвердження Концепції розвитку інклюзивного навчання").
Інклюзивне навчання означає, що всі учні можуть навчатися в школах за місцем проживання, в загальноосвітніх класах, в яких в разі необхідності їм буде надаватися підтримка як у навчальному процесі, так і з перепланування школи, класів, програм і діяльності з тим, щоб всі учні без виключення навчалися і проводили час разом.
Інклюзивне навчання:
- грунтується на правах людини і принципах рівності;
-спрямоване на всіх дітей і дорослих, особливо тих, хто є виключеним з загальної системи навчання;
-це процес усунення бар'єрів в системі освіти та системі підтримки.
Основа інклюзивного навчання:
Всі учні:
-можуть навчатися різними методами і в різний період часу;
-мають індивідуальні здібності й особливості;
-хочуть відчувати, що їх розуміють і цінують;
-мають різне походження і бажають, щоб їх відмінності поважалися;
-пізнають скрізь.
Хто такі діти з особливими потребами?
Термін "діти з особливими потребами" стосується дітей до 18 років, які потребують додаткової навчальної, медичної і соціальної підтримки з метою покращення здоров'я, розвитку, навчання, якості життя, участі у громаді, тобто включення. Сьогодні в Україні немає єдиної офіційної термінології для характеристики дітей з особливими потребами.
Що таке інвалідність?
"Інвалідність" розглядається як "нормальне" явище, яке базується на життєвому досвіді, з системною вірогідністю прояву серед населення будь-якої країни, регіону. Інвалідність за природою може бути постійною або тимчасовою.
-Люди з інвалідністю та їхні сім'ї мають такі ж самі права на соціальну і економічну участь у житті суспільства;
- соціальне і фізичне середовище повинні бути модифіковані задля рівної участі всіх;
- політика і практична діяльність повинні відображати цінності, рівності і правовий підхід.
З прийняттям Конвенції ООН про права людей з інвалідністю було визнано єдиний підхід до трактування цього поняття: ""інвалідність" є результатом взаємодії, яка відбувається між людьми з інвалідністю та перешкодами у стосунках і середовищі. Інвалідність - поняття, яке еволюціонує." Конвенція прописує динамічний підхід, що дозволяє певні адаптації із збігом певного проміжку часу та в різних соціально-економічних обставинах.
Наше бачення інклюзивного навчання
Інклюзивне навчання означає, що всі учні отримують освіту в звичайних класах. це не означає, що учень не може залишити клас з якихось певних причин. Кожен учень має отримати індивідуальну допомогу з того чи іншого предмету.
Якщо система освіти є інклюзивною, це не означає, що учні можуть розподілятися по групам за своїми характеристиками в окремих класах на цілий день чи на пів дня. В інклюзивному класі створюються можливості для всіх учнів з тим, щоб вони навчалися разом. Інклюзивне навчання не розділяє учнів у класі.
Переваги інклюзивного навчання
Всі діти отримують користь від інклюзивного навчання. Воно дозволяє їм:
-розвивати індивідуальні сильні сторони і таланти;
-приймати всіх дітей без виключення в загальноосвітню шкільну систему і суспільство;
-працювати над досягненням індивідуальної мети, беручи участь у житті громади та їхнього класу;
-залучати батьків в процес навчання і життя школи;
-розвивати культуру поваги і належності до школи;
-мати можливості навчатися і поважати різні здібності інших;
-створювати дружні стосунки з іншими дітьми;
-позитивно впливати на школу, громаду та поважати різноманіття та включення на більш широкому рівні.
Спільні дії в просуванні інклюзивного навчання
-приймати всіх дітей до загальноосвітніх шкіл та шкільного життя;
-надавати всебічну допомогу учням з особливими потребами, їх одноліткам та вчителям в разі потреби;
-дивитися на кожного учня з огляду на те, що він може, а не на те, що він не може;
-створювати навчальні цілі згідно індивідуальних можливостей кожної дитини, беручи до уваги, що діти можуть мати різні навчальні цілі, але навчатися разом в класі;
-переобладнати школи і класи з тим, щоб вони зосереджували увагу на потенціалі кожної дитини;
-сприяти сильному лідерству в особі директора школи та адміністрації;
-сприяти підготовці вчителів, які ознайомлені з різними методами викладання;
-підтримувати виважене ставлення до батьків, особливо до мрій батьків та цілей щодо майбутнього їхніх дітей.
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з різними типами порушень психофізичного розвитку
У дидактиці для визначення стану засвоєння знань і вмінь розроблено кілька підходів для встановлення результативності навчання учнів - це якісний, рівневий, поелементний та загальноелементний. Донедавна у навчанні дітей з особливими освітніми потребами оцінка знань здійснювалась на основі якісного підходу. У зв'язку з реформуванням загальної середньої освіти, з метою реалізації одного з основних завдань - методологічного переорієнтування процесу спеціального навчання на розвиток особистості кожного учня функціонує рівнева й поелементна система оцінювання навчальних досягнень, яка зорієнтована на типологію порушень, навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими потребами.
Оцінювання навчальних досягнень учнів із затримкою психічного розвитку
Оцінювання полягає у встановленні рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета порівняно з вимогами чинних програм. Об"єктом оцінювання є складові навчальної діяльності учня - змістовий, операційний, мотиваційний.
1. Змістовий компонент охоплює знання, обсяг яких визначений навчальними програмами школи інтенсивної педагогічної корекції. При оцінці аналізуються такі показники знань:
-повнота;
-усвідомленість;
-узагальненість;
-рівень сформованості.
Знання обмежуються елементарними уявленнями у вигляді окремих фактів, елементів, об"єктів. Основний навчальний матеріал засвоєний, але під час характеристики об"єктів, явищ, поряд з суттєвими ознаками виділяються несуттєві. Знання, засвоєні у формі понять, учні відтворюють їх зміст, підкріплюють прикладами з підручника. Знання, узагальнені, застосовуються у змінених ситуаціях.
2. Операційний компонент навчальної діяльності учня, уміння (способи дії) предметні, навчально-пізнавальні, контрольно-оцінні.
При оцінці аналізуються такі характеристики способу дії:
а) сформованість; копіювання зразка способу діяльності; виконанння способу діяльності за зразком; виконання способу діяльності за аналогією; виконання способу діяльності в нових ситуаціях.
б) самостійність учня під час виконання завдань; потребує постійної допомоги; виконує зі значною допомогою; виконує з незначною допомогою; виконує без допомоги.
3. Мотиваційний компонент навчальної діяльності учня. При оцінці аналізуються такі показники: зацікавленість в кінцевому результаті діяльності; зацікавленість в опануванні способом діяльності. На основі зазначених критеріїв виділені чотири інтегровані рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий. Їхні загальнодидактичні характеристики такі:
І рівень - початковий. Знання учня обмежуються елементарними уявленнями, які він може відтворити у вигляді окремих фактів, елементів, об"єктів; різними видами умінь володіє на рівні копіювання зразка способу дії; потребу постійної допомоги учителя; ставлення до виконання навчальних завдань байдуже або недостатньо позитивне.
ІІ рівень - середній. Учень відтворює основний навчальний матеріал, але під час характеристики об'єктів, явищ поряд з суттєвими ознаками виділяє несуттєві; навчально-пізнавальними уміннями володіє на рівні виконання способу діяльності за заразком, завдання виконує з певною допомогою учителя, виявляє позитивне ставлення до розв"язання навчальних завдань.
ІІІ рівень - достатній. Учень володіє знаннями у формі понять; відтворює їх зміст, ілюструє прикладами з підручника, вміннями володіє на рівні виконання способу дії за аналогією, завдання виконує з незначною допомогою або самостійно; виявляє зацікавленість в кінцевому результаті розвязання навчальних завдань.
IV рівень - високий. Учень достатньо володіє поняттями, відтворює їх зміст, ілюструє не тільки уже відомими, а й новими прикладами; встановлює відомі внутрішньопонятійні і міжпонятійні зв"язки; вміє розпізнавати об"єкти, які входять до вивчених понять; під час відповіді може відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи логічних звязків; володіє уміннями виконувати окремі етапи вирішення проблеми і застосувати їх у співробітництві з учителем; зацікавлений в опануванні способом дії розв"язання навчальних завдань.
Оцінювання навчальної діяльності учнів допоміжної школи за 12-бальною системою передбачає:
-оцінювання у межах матеріалу, визначеного навчальними програмами для допоміжної школи, в якій учні набувають нецензової освіти;
-оцінювання у межах можливостей засвоєння учнями програмового матеріалу, зумовлених особливостями їх психічного та фізичного розвитку;
-оцінювання відповідних розвитку учнів якісних характеристик навчальних досягнень;
-оцінювання на позитивному принципі, тобто врахування рівня досягнень учня, а не його невдач.
Загальна характеристика рівнів навчальних досягнень учнів:
І рівень - початковий. Учень за допомогою вчителя фрагментарно, неточно відтворює окремі елементи. ознаки об"єкта вивчення; з допомогою вчителя виконує окремі дії, прості завдання. Ставлення до навчання байдуже чи слабковиразне позитивне. Потребує контролю, допомоги та стимулювання з боку вчителя.
ІІ рівень - середній. Учень відтворює до половини обсягу навчального матеріалу. Матеріал розуміє. Здатний за зразком застосувати набуті знання, виконати окремі дії, прості завдання, відтворити (переказати) спосіб виконання завдання. Ставлення до навчання позитивне, але недостатньо виразне, дійове і стале. Потребує контролю, допомоги та стимулювання діяльності за ситуацією.
ІІІ рівень - достатній. Учень відтворює більшу частину навчального матеріалу. Матеріал розуміє, може виокремити головне і другорядне, частково чи за допомогою вчителя пояснити. Здатний застосувати знання в аналогічних умовах. Виконує дії та завдання в аналогічних умовах. Достатньо стале зацікавлене ставлення до навчання. Потребує допомоги в окремих випадках.
IV рівень - високий. Учень відтворює матеріал, визначений навчальною програмою. Матеріал розуміє, може виокремити головне і другорядне, пояснити. Застосовує знання, вміння й навички в аналогічних та відносно нових умовах. Здатний самостійно і правильно виконувати дії, аналогічні та відносно нові завдання. Здатний пояснити використаний спосіб виконання завдання та застосувати для розв"язання іншого. Стале, виразно-позитивне ставлення до навчання.
Немає коментарів:
Дописати коментар