Лист МОН України від 26.06.2015 № 1/9-305 «Про вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році»
Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки України від 26.06. 2015 р. №
1/9-305
Особливості
вивчення базових дисциплін
у
загальноосвітніх навчальних закладах
у 2015/2016 навчальному році
Особливості вивчення базових навчальних дисциплін у
2015/2016 навчальному році пов’язані, першою чергою, зі змінами, внесеними до
навчальних програм.
На виконання
наказів Міністерства освіти і науки
України
від 05.11.2014 № 1275 «Про проведення експертизи та громадського обговорення типових навчальних планів та навчальних програм для початкової школи» та
від 06.02.2015 № 100 «Про розвантаження навчальних програм для учнів 5 – 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» до навчальних програм внесено зміни, спрямовані на їх розвантаження, врахування вікових особливостей розвитку дитини, відповідність сучасному розвитку науки та технологій.
від 05.11.2014 № 1275 «Про проведення експертизи та громадського обговорення типових навчальних планів та навчальних програм для початкової школи» та
від 06.02.2015 № 100 «Про розвантаження навчальних програм для учнів 5 – 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» до навчальних програм внесено зміни, спрямовані на їх розвантаження, врахування вікових особливостей розвитку дитини, відповідність сучасному розвитку науки та технологій.
Після
громадського обговорення та розгляду Колегією Міністерства зміни до програм
були затверджені наказами МОН:
1) № 149 від
22.12.2014 «Про затвердження змін до навчальних програм для 4-х класів
загальноосвітніх навчальних закладів» з української мови, літературного
читання, математики, природознавства, «Я у світі», інформатики, російської мови
для шкіл з російською мовою навчання, української мови для шкіл з навчанням
російською мовою;
2) № 584 від
29.05.2015 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-3-х класів загальноосвітніх
навчальних закладів» з української мови, літературного Методичні речитання,
математики, природознавства, «Я у світі», інформатики, російської мови для шкіл
з російською мовою навчання, української мови для шкіл з навчанням російською
мовою;
3) № 585 від
29.05.2015 «Про затвердження змін до навчальних програм для загальноосвітніх
навчальних закладів ІІ ступеня», яким затверджено зміни та надано гриф
«Затверджено Міністерством освіти і науки» програмам для 5 – 9 класів з таких
навчальних предметів: українська мова, українська література, зарубіжна
література, іноземні мови, історія України, всесвітня історія, математика,
біологія, фізика, хімія, географія, інформатика, трудове навчання, українська
мова для шкіл з навчанням російською мовою, українська мова для шкіл з
навчанням молдовською мовою, українська мова для шкіл з навчанням румунською
мовою, українська мова для шкіл з навчанням польською мовою, українська мова
для шкіл з навчанням угорською мовою, болгарська мова для загальноосвітніх навчальних
закладів з навчанням українською мовою, мова іврит для загальноосвітніх
навчальних закладів з навчанням українською мовою, молдовська мова для загальноосвітніх
навчальних закладів з навчанням молдовською мовою, польська мова для
загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою, польська
мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою,
російська мова для шкіл з навчанням українською мовою (початок навчання з 1-го
класу), російська мова для шкіл з навчанням українською мовою (початок навчання
з 5-го класу), російська мова для шкіл з навчанням російською мовою, румунська
мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою
(початок вивчення з 1 класу), румунська мова для загальноосвітніх навчальних
закладів з навчанням українською мовою (початок вивчення з 5 класу), румунська
мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською мовою,
словацька мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською
мовою, угорська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
угорською мовою, інтегрований курс «Література» (молдовська та зарубіжна),
інтегрований курс «Література» (польська та зарубіжна), інтегрований курс
«Література» (російська та зарубіжна) для шкіл з навчанням російською мовою,
інтегрований курс «Література» (румунська та зарубіжна), інтегрований курс
«Література» (словацька та зарубіжна),
Навчальні
програми зі змінами розміщено на сайті (http://iitzo.gov.ua/serednya-osvita-navchalni-prohramy/). Програми
позбавлені жорсткого поурочного поділу, вчителі можуть обирати послідовність
розкриття навчального матеріалу в межах окремої теми, але так, щоб не
порушувалась логіка його викладу.
Обласні,
районні та міські методичні кабінети (об’єднання) не можуть втручатися в такі
питання, оскільки це винятково компетенція вчителя.
Навчально-методичне забезпечення,
рекомендоване Міністерством до використання в навчальних закладах, зазначено у
Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників,
розміщених на офіційному веб-сайті Міністерства (www.mon.gov.ua).
Дозволяється використовувати підручники з
відповідним грифом Міністерства, що
видані в попередні роки, враховуючи при цьому зміни у програмах.
Щодо додаткової
навчально-методичної літератури, то вчитель вільний у її виборі й може
застосовувати таку, що найкраще реалізовує його методику навчання.
Також
залишаються актуальними методичні рекомендації Міністерства щодо організації
навчально-виховного процесу і вивчення базових дисциплін попередніх років. Тексти методичних рекомендацій
розміщені на сайті МОН (http://old.mon.gov.ua/ua/often-requested/methodical-recommendations) та в Інформаційних збірниках
Міністерства освіти і науки відповідних років.
Відповідно
до наказу МОН України від 08.05.2015 № 518
змінено назву предмета "Світова література" на "Зарубіжна
література".
Необхідно
також врахувати в роботі листи Міністерства
від 3 червня 2014 р.
№1/9-282 «Про формування класів з навчанням українською мовою, мовами
національних меншин та вивчення цих мов», від 6 червня 2014 р. № 1/9-299
«Про забезпечення права представників кримськотатарського народу на здобуття загальної середньої освіти рідною мовою чи вивчення цієї мови» щодо неприпустимості звуження конституційних прав громадян на здобуття освіти українською мовою, мовами національних меншин чи вивчення цих мов, а також забезпечення освітніх прав представників кримськотатарського народу.
«Про забезпечення права представників кримськотатарського народу на здобуття загальної середньої освіти рідною мовою чи вивчення цієї мови» щодо неприпустимості звуження конституційних прав громадян на здобуття освіти українською мовою, мовами національних меншин чи вивчення цих мов, а також забезпечення освітніх прав представників кримськотатарського народу.
На відміну
від підходів до укладання методичних рекомендацій про вивчення предметів, що
практикувалися упродовж багатьох років і в яких нерідко з року в рік
переповідалися добре відомі вчителям-практикам і методистам загальнодидактичні
концепції та підходи до навчання дітей, у цьогорічних рекомендаціях переважно
йдеться про нововведення.
Початкова школа
З
метою розвантаження навчальних програм для учнів початкової школи наказами
Міністерства освіти і науки України від 22.12.2014 № 1495 «Про затвердження змін до навчальних програм для 4-х класів
загальноосвітніх навчальних закладів» та від 29.05.2015 № 584 «Про затвердження
змін до навчальних програм для 1-3-х класів загальноосвітніх навчальних
закладів» затверджено зміни до таких
програм: «Українська мова», «Літературне читання», «Математика»,
«Природознавство», «Я у світі», «Інформатика», «Українська мова для шкіл з
навчанням російською мовою», «Російська
мова для шкіл з російською мовою навчання». Рекомендації щодо використання
навчальних програм уміщено в пояснювальних записках до них. Зміни, внесені до
програм, оприлюднено на сайті МОН:http://www.mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html.
У
навчальних програмах для 1-4 класів з метою запобігання надмірного контролю
уточнено і конкретизовано державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки
учнів. Такі поняття, як «знає»,
«пояснює», «досліджує» змінено на «має уявлення», «розуміє», застосовує». На відміну від попередньої редакції
програм, у змінених програмах резервні години не передбачено. Завдяки цьому
збільшиться кількість годин на вивчення складних тем; вчитель матиме більше
можливостей викладати матеріал ритмічно, маючи час на закріплення і повторення
учнями засвоєного ними матеріалу.
У 4
класі учні продовжують вивчати природознавство, «Я у світі», інформатику.
У
навчальній програмі з української мови
збільшено тривалість букварного періоду з 76 до 89 годин за рахунок скорочення
післябукварного періоду з 29 до 16 годин. Також удосконалено соціокультурну
змістову лінію, яка представлена такими розділами: «Сім’я», «Школа»,
«Громадські місця», «Рідний край», «Батьківщина». Розвантаження змісту
навчального матеріалу відбулось за рахунок вилучення таких складних для
засвоєння молодшими школярами тем, як «Складне речення», «Відміни іменників»,
«Дієвідміни дієслів».
У
програмі з української мови для
загальноосвітніх навчальних закладів з
навчанням російською мовою для 4 класу вилучено тему «Складне речення». В
оновленій програмі також вилучено вимоги щодо формування умінь відмінювати іменники
чи прикметники, визначати відмінок, особу в окремо взятих словах. Натомість
сформульовано вимоги щодо вміння правильно вживати закінчення того чи іншого
відмінка, особи, під час побудови словосполучень, речень тощо. Отже, вчитися
правильно вживати відмінкові форми учні мають на підставі спостережень за
відмінностями у закінченнях того чи іншого відмінка під час побудови
словосполучень, речень, створення текстів.
Навчальною
програмою з російської мови для загальноосвітніх навчальних закладів з
навчанням українською мовою у 4 класі передбачає удосконалення навичок
діалогічного та монологічного висловлювання.
У програмі з російської мови для загальноосвітніх навчальних закладів з російською
мовою навчання також змінено
соціокультурну змістову лінію.
З
метою набуття комунікативного досвіду школярам на матеріалі лінгвістичних
понять або життєвих реалій пропонується розв'язання типових для дітей цього віку життєвих мовленнєвих ситуацій на групову та
парну взаємодію (дати відповідь на запитання або пропозицію, перепитати й
повторно пояснити без роздратування, довести без категоричності, з повагою до
іншої позиції, дібрати власні аргументи). Урізноманітнюється й узагальнений
зміст діалогів: запитання – уточнювальне запитання – уточнення запитання – відповідь;
пропозиція – уточнювальне запитання – відповідь – відмова – аргументація
власної позиції – відповідь.
Зміст
навчального матеріалу розвантажено за рахунок вилучення окремих тем, що
виявились складними для засвоєння молодшими школярами (наприклад, «Складне
речення»).
У
пояснювальній записці до програми з літературного
читання уточнено, що перелік творів, визначених змістовою лінією «Коло
читання» щодо кожного класу, є рекомендованим.
До програми для 4 класу внесено зміни щодо
кількості творів, які учні повинні знати напам'ять: віршів – 8, уривків
прозових творів – 2.
У
контексті курсу літературного читання
для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин
для 4 класу особлива увага належить звернути на змістову лінію «Формування і розвиток навички
читання» щодо змісту та особливостей роботи над формуванням навички читання
вголос, яка охоплює техніку (спосіб читання, правильність чіткість, виразність,
темп) та смислову сторону – розуміння прочитаного.
Для
формування навички читання мовчки та розуміння прочитаного у програмі
пропонується виконувати спеціальні завдання.
Програма з літературного
читання для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою для 4 класу не зазнала змін. Підходи до роботи
з учнями та формування компетентностей ті ж самі, що й у попередньому
навчальному році.
У
програмі з математики перерозподілено теми між класами, уніфіковано
термінологію, якою мають послуговуватися вчителі задля наближення навчального
матеріалу до вікових особливостей молодших школярів (наприклад, поняття
«множина» замінено до більш доступне: «група предметів»; «корінь рівняння» – на
«розв’язок рівняння»; змінено назви деяких законів дій («розподільний закон» на
«множення суми на число»; вилучено поняття «математична модель» і т.і.); узгоджено зміст і
назви розділів (наприклад, у розділі «Аналіз і систематизація вивченого» не
передбачається вивчення нового
матеріалу).
Також частково змінено структуру і зміст навчальної програми з природознавства для 1-3 класів. Суттєво змінено і систематизовано
програму для 4 класу. Розділи структуровано за принципами концентричності та змістового узагальнення. Змінено окремі форми
організації навчально-пізнавальної діяльності школярів (наприклад, дослідницький
практикум на навчальний проект; змістове
наповнення Теми 5 «Запитання до природи» інтегровано в інші теми).
До
програми «Я у світі» для 4 класу
додано тему «Співробітництво країн у питаннях
збереження природи, ведення господарства, культурного обміну». Під час вивчення
цієї теми, слід звернути увагу учнів на глобальну екологічну кризу та
співробітництво країн у напрямі її подолання, на проблему зменшення природних
ресурсів та необхідність заощадливого ставлення до використання їх, зокрема
кожним учнем у побуті. Водночас у межах цієї теми учитель зосереджує увагу
школярів на важливості толерантного ставлення до людей інших національностей,
віросповідання та ін.
При плануванні роботи з інформатики у 4 класі вчителю необхідно звернути увагу не тільки на
зміст навчального матеріалу, який було розвантажено, а й на державні вимоги до
рівня загальноосвітньої підготовки учнів, які уточнено з метою запобігання надмірного контролю.
Звертаємо увагу на те що, тема «Графічний редактор»
є повторенням і закріпленням аналогічної теми, що вивчалася в 2-му класі, тому
доцільно вивчати цю тему в 4-му класі на основі іншого графічного редактора.
Під час вивчення теми «Безпека дітей в Інтернеті»
необхідно передбачити детальне ознайомлення учнів із правилами безпечної роботи
в Інтернеті в процесі пошуку інформації, а також під час різноманітних
Інтернет-спілкувань. Під час вивчення цієї теми доцільно проводити обговорення
ситуацій, що можуть виникнути під час роботи в Інтернеті, використовувати
різноманітні рольові ігри та ін. Водночас у програмі передбачено ознайомлення
учнів з Інтернет-ресурсами, які вони можуть використати в своїй навчальній
діяльності у процесі вивчення різних предметів, під час проведення
міні-досліджень тощо.
Тема «Висловлювання. Алгоритми з розгалуженням і
повторенням» продовжує алгоритмічну лінію курсу. У процесі вивчення цієї теми
потрібно періодично звертатися до життєвого досвіду учнів, добирати разом з
ними і аналізувати алгоритми, які вони використовувалися під час вивчення інших
предметів, у їхній повсякденній діяльності, у діяльності їхніх батьків, друзів,
знайомих тощо.
До програми з основ здоров’я для 4 класу зміни не вносились. Під час вивчення
цього предмета особливу увагу рекомендуємо звернути на такі теми, як
«Організація самонавчання і взаємонавчання», «Вплив телебачення, комп’ютерів і
мобільних пристроїв на здоров’я», «Безпека у громадських місцях», «Вихід із
непередбачуваних ситуацій поза межами домівки, школи», «Вибір і досягнення
мети», «Заохочення однолітків до здорового способу життя». Актуальними нині є
питання попередження тероризму, правила евакуації з громадських приміщень. Тож
з урахуванням ситуації у конкретному регіоні програма може бути доповнена
такими темами, як «Безпека в зоні воєнного конфлікту», «Евакуація із зони
конфлікту» тощо.
До програм з трудового навчання, музичного
мистецтва, образотворчого мистецтва та фізичного виховання також зміни не
вносились.
Для
задоволення фізіологічних потреб учнів під час проведення уроків рекомендуємо
використовувати на уроках фізкультурні хвилинки, пересаджувати дітей,
об’єднуючи їх у групи, пропонувати активні види діяльності тощо.
Українська мова
У 2015-2016 навчальному році вивчення української мови
здійснюватиметься за такими програмами:
у 5-7 класах за навчальною програмою для 5-9 класів
загальноосвітніх навчальних закладів: Українська мова. 5-9 класи. Програма для
загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. - К.:
Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства
від 29.05.2015 № 585).
У 8-9 класах загальноосвітніх навчальних
закладів - за програмою: Українська
мова. 5-12 класи. - К.: Ірпінь: Перун, 2005 (зі змінами, затвердженими наказом
Міністерства від 29.05.2015 № 585).
Програми розміщені на офіційному
сайті МОН: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/
У
10-11 класах - за програмами, затвердженими наказом Міністерства від 28.10.2010 № 1021. Офіційний
веб-cайт Міністерства освіти і науки України за
таким покликанням: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869542/.
Звертаємо увагу
на зміни, внесені в програму для 5-9 класів.
З огляду на те, що в цій програмі основними є дві змістові лінії (мовленнєва й мовна),
що визначають безпосередній предмет навчання та
його структуру, супроводжуються державними вимогами до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів,а дві інші (соціокультурна й діяльнісна
(стратегічна) є засобом досягнення основної освітньої мети
навчання української мови в основній школі, то розвантаження зазнали саме
дві перші змістові лінії.
Зокрема, у мовленнєвій змістовій лінії програми
спрощено висвітлення
мовленнєвознавчих понять відповідно до вікових особливостей учнів; уточнено
види творчих робіт щодо поділу їх на усні й письмові форми виконання
учнями; спрощено види переказів, творів
і зменшено кількість їх із метою
розвантаження й вивільнення часу для
роботи над удосконаленням власних письмових висловлень; внесено відповідні зміни до державних вимог до рівня мовленнєвої компетентності учнів основної школи.
У мовній змістовій лінії спрощено, а
також вилучено теми, які, по-перше, не є істотними в забезпеченні належного рівня
комунікативної компетентності, по-друге, не мають практичного застосування у
власному усному й писемному мовленні школярів. Відповідно узгоджено зміст
державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів із розвантаженим змістом навчального матеріалу.
ККлас
|
Спрощено тему
|
Вилучено
тему
|
Додано тему
|
Перенесено
тему
|
Змінено
формулювання тексту програми
|
5 клас
|
У розділі
«Відомості про мовлення»
узагальнено представлено особливості будови типів мовлення
(розповіді, опису предмета і тварини. елементарного роздуму);відомості про стилі
мовлення розмовний, науковий, художній, сфери їх використання.
У розділі «Види робіт»:
спрощено
подано особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності,узагальнено
перелік жанрів мовлення для читання мовчки і вголос.
У розділі «Повторення вивченого в початкових
класах»:
У рубриці
«Внутрішньопредметні зв’язки»:спрощено пункт «Культура мовлення», а саме: Дотримання лексичних норм літературної мови.
У розділах «Відомості з синтаксису й пунктуації», «Фонетика.
Графіка. Орфоепія. Орфографія», «Лексикологія»
в рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» спрощено зміст пункту «Культура мовлення»
|
У розділі
«Відомості про мовлення» вилучено:
«Спілкування як важливий складник культури людини» ,
«Належність тексту до певного стилю: розмовного,
наукового, художнього, публіцистичного, офіційно-ділового» (загальне ознайомлення)».
У підрозділі «Діалогічне мовлення» вилучено діалог за поданим початком, малюнком.
У розділі
«Види робіт», зокрема в підрозділі «Відтворення мовлення»:
вилучено
докладний переказ художнього
тексту з елементами опису тварин (письмово).
У підрозділі
«Письмо» вилучено: твір-опис окремих предметів, тварин у науковому стилі;
замітка в газету інформаційного характеру.
У розділі «Відомості з синтаксису й пунктуації»:
вилучено:«Словосполучення лексичні й фразеологічні
(практично)».
У розділах «Відомості з синтаксису й пунктуації»,
«Фонетика.Графіка. Орфоепія. Орфографія»:
у рубриці
«Внутрішньопредметні зв’язки» вилучено
підпункт «Лексикологія».
З розділу
«Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія» вилучено сполучення ьо, йо.
У всіх
розділах програми в рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» вилучено
підпункт «Текст (риторичний аспект)».
З розділу
«Лексикологія» вилучено
тему «Походження (етимологія) слова. Етимологічний словник української
мови».
|
У розділі «Відомості про мовлення» додано оцінку предмета (явища).
У розділі «Повторення вивченого в початкових класах»
додано до повторення частин мови частки не,ні; уживання однієї частини мови в
значенні іншої.
У розділі «Відомості з синтаксису й пунктуації»
додано «Непоширені
й поширені звертання»;
ознайомлення з найбільш уживаними вставними
словами й сполученнями слів (практично).
У розділі «Лексикологія» додано тему «Пароніми
(практично)».
Ознайомлення
зі словниками антонімів, синонімів, паронімів; словником іншомовних
слів.
У розділі
«Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія» до основних випадків чергування у — в, і — й , додано
з— із— зі .
У розділі «Відомості
з синтаксису й пунктуації» додано до переліку видів речень за метою
висловлювання: розповідні, питальні, спонукальні; за емоційним забарвленням:
окличні та неокличні.
|
У розділі «Види робіт» в рубриці
«Ділові папери» зазначено тільки «Адресу»,
«Оформлення конверта».
Тему «Лист рідним,
друзям» перенесено до виду роботи «Письмо».
З розділу «Будова слова. Орфографія»
перенесено до «Орфоепії» тему «Вимова
префіксів пре-, при-, прі-» .
|
У розділі «Відомості про мовлення» внесено
термінологічні правки:
різновиди мовленнєвого спілкування: усне й писемне мовлення; висловлення.
У розділі «Відомості про мовлення» відредаговано основні правила спілкування: «ввічливість,
привітність, доброзичливість, уважність до співрозмовника, стриманість,
тактовність» (практично).
У розділі «Повторення вивченого в початкових
класах» у рубриці «Правопис» внесено
правки:
«Написання іменників із великої літери й у лапках; «Літери, що позначають
голосні звуки в закінченнях іменників, прикметників, дієслів».
|
6 клас
|
У розділі «Відомості про мовлення» спрощено подано структурні особливості тексту.
У розділі «Види робіт»
спрощено
особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності;
узагальнено перелік жанрів мовлення для читання
мовчки і вголос.
|
У розділі «Повторення, узагальнення й поглиблення вивченого» вилучено
матеріал про текст.
У розділі «Повторення, узагальнення й поглиблення вивченого» у підрозділі
«Внутрішньопредметні зв’язки» вилучено підпункти: «Лексикологія». Граматика».
«Текст (риторичний аспект)».
У розділі
«Фразеологія» у рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» вилучено підпункти: «Фонетика.
Орфоепія», «Текст (риторичний аспект)» .
У розділі «Словотвір. Орфографія» вилучено матеріал про ознайомлення зі словотвірним
словником.
У «Внутрішньопредметних зв’язках»
вилучено підпункти: «Лексикологія. Фразеологія», «Текст (риторичний аспект)».
У розділі
«Морфологія. Орфографія»
у «Внутрішньопредметних зв’язках» вилучено:
Іменник – підпункти
«Лексикологія. Фразеологія», «Текст(риторичний аспект)»; Прикметник –
підпункт «Текст(риторичний аспект)»;
Числівник –
підпункт «Текст(риторичний аспект)»;
Займенник– підпункти «Лексикологія. Фразеологія»,
«Текст(риторичний аспект).
У розділі «Займенник» вилучено матеріал про
перехід з
однієї частини мови в іншу (займенника в іменник і частку, числівника й прикметника в займенник.
У розділі
«Морфологія. Орфографія» в «Іменнику» вилучено «Особливості творення
іменників».
У розділі
«Морфологія. Орфографія»
із теми «Прикметник» вилучено «Зміни приголосних при
творенні відносних прикметників за допомогою суфіксів –ськ-, -ств(о), -цьк-,
цтв(о), -зьк-, зтв(о)».
|
У
розділі «Повторення, узагальнення й
поглиблення вивченого» додано на повторення матеріал про
правопис префіксів, суфіксів, голосних в коренях і на межі значущих частин
слова та основ.
У
розділі «Лексикологія» до теми «Активна і пасивна лексика» додано
пароніми.
У
розділі «Повторення, узагальнення й
поглиблення вивченого» додано на повторення матеріал про
правопис префіксів, суфіксів, голосних в коренях і на межі значущих частин
слова та основ.
|
У підрозділі «Іменник», у «Внутрішньопредметних
зв’язках» («Культура мовлення») поданий матеріал відредаговано, уточнено
список іменників із метою
запобігання помилкам у визначенні роду.
У «Міжпредметних зв’язках» до підрозділу
«Числівник» уточнено
матеріал щодо правильного використання
відмінкових форм числівників.
|
|
7 клас
|
У розділі
«Види робіт»
у
підрозділі «Відтворення готового тексту» спрощено види переказів: стислий замінено на вибірковий
переказ тексту наукового стилю (усно);
у підпункті «Письмо» спрощено на
такі види переказів: «Докладний переказ тексту-роздуму дискусійного характеру
в публіцистичному стилі»; «Стислий переказ
розповідного тексту про виконання певних дій в художньому стилі».
У розділі
«Види робіт», зокрема
«Монологічне мовлення» серед творів спрощено
«Твір-опис
дій на основі власних спостережень у
художньому стилі» (усно); «Твір-опис дій» спрощено на «Твір розповідного
характеру про виконання автором
улюбленої справи в художньому стилі
(приготування обіду, моделювання, малювання, шиття, вишивання тощо.
|
У розділі «Відомості про мовлення»
вилучено
ознайомлювальне читання (практично).
У розділі
«Відомості про мовлення» у підрозділі «Відтворення готового тексту» вилучено
«Докладний
переказ розповідного тексту з елементами опису зовнішності людини в
художньому стилі» (письмово).
У розділі
«Види робіт», зокрема
«Монологічне мовлення», серед
творів вилучено
«Твір-опис зовнішності людини в художньому
стилі(усно)»;
«Твір-роздум
дискусійного характеру публіцистичного стилю».
У вступі знято тему « Мова – скарбниця
духовності народу».
У розділі «Морфологія. Орфографія»
у підрозділах вилучено:
«Прийменник» - «Непохідні і похідні
прийменники»;
«Частка» - «Розряди часток за значенням»;
«Вигук»
- «Групи вигуків за значенням.
У розділі
«Морфологія.Орфографія»
у «Внутрішньопредметних зв’язках» «Дієслово» –
вилучено «Лексикологія. Фразеологія», «Текст(риторичний аспект)»; «Дієприкметник
і Дієприслівник» – «Лексикологія», «Синтаксис. Пунктуація», «Текст
(риторичний аспект)»; «Прислівник» – « Синтаксис», «Текст
(риторичний аспект)»; Прийменник - «Текст (риторичний аспект)»;
Сполучник,
Частка Вигук – «Синтаксис», «Текст (риторичний аспект)».
|
У розділі «Відомості про мовлення», у підрозділі
«Відтворення готового тексту» до виду переказу «Докладний переказ тексту
публіцистичного стилю мовлення (усно)» додано «…з елементами роздуму».
У підрозділі «Прийменник» додано
«Зв’язок прийменника з непрямими відмінками
іменника».
У «Вступі»
змінено
тему на «Літературна норма української
мови».
|
У розділі
«Відомості про мовлення», зокрема «Аудіювання», відкоректовано матеріал у такій редакції:
«Розрізнення на слух
відомої й нової інформації, поділ прослуханого тексту на частини, розуміння логічного й емоційно-оцінного компонентів
його змісту, сприймання на слух прямо не виражених оцінок та емоцій».
У мовній змістовій лінії змінено вступний урок на:
«Літературна норма української мови» і відповідно внесено зміни в
державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів:
«Учень (учениця):
усвідомлює поняття літературна мова, літературна
норма;
розрізняє
поняття літературна мова й діалекти».
|
Зміст програми
з української мови для 5-12
класів, зокрема для 8-9 класів, зазнав
розвантаження на основі врахування
такого ж підходу, як і до програми для
5-9 класів, а саме: як в мовленнєвій,
так і мовній змістових лініях спрощено й вилучено теми, що не є важливими у формуванні в учнів комунікативної компетентності, передбачає готовність учня застосовувати здобуті
знання й набуті вміння й навички для розв’язання проблем, що виникають у
реальному житті. Тож зазначені зміни для 8-9 класів стосуються обох програм:
для 5-9 та 5-12 класів.
Клас
|
Спрощено тему
|
Вилучено тему
|
Додано тему
|
Перенесено тему
|
Змінено формулювання тексту програми
|
8 клас
|
У
мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Відтворення тексту»
спрощено
шляхом заміни виду роботи:
«Вибірковий
переказ розповідного тексту з елементами опису пам'яток історії й культури в науковому
стилі»(усно) замінено на «в художньому»;
«Вибірковий
переказ розповідного тексту з елементами опису пам'яток історії й культури в
публіцистичному стилі» (письмово) замінено на «докладний переказ».
|
У
мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Відтворення тексту»
вилучено
«Стислий переказ розповідного
тексту з елементами опису місцевості в художньому стилі»(усно); «Докладний
переказ тексту художнього стилю із
творчим завданням» (письмово).
У
мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Створення власних висловлень»
вилучено
«Твір-оповідання на основі
почутого (з обрамленням)».
У розділі
«Повторення та узагальнення вивченого» вилучено матеріал на повторення про словосполучення й речення; члени
речення (також однорідні); звертання; вставні слова,
просте й
складне речення;
пряма мова
й діалог.
З розділу
«Синтаксис. Пунктуація», зокрема з підрозділу «Словосполучення. Речення», вилучено
«Види речень за метою висловлювання й емоційним забарвленням речення
(повторення)»,
«Речення
поширені і непоширені».
У всіх
розділах програми для 8 класу в рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки»
вилучено підпункти: «Лексикологія.
Фразеологія», «Текст (риторичний аспект)».
|
У розділі «Повторення та узагальнення вивченого» додано на
повторення теми: «Лексикологія. Фразеологія. Морфологія.
Основні правила правопису (за вибором учителя;
внесено відповідні зміни в державні вимоги до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів.
У розділі «Складнопідрядне речення» додано
тему «Підрядні сполучники й сполучні слова в складнопідрядних реченнях.
|
З розділу
«Синтаксис. Пунктуація», зокрема з підрозділу «Словосполучення. Речення»
перенесено теми «Порядок слів у реченні. Логічний наголос», « Речення
двоскладні й односкладні» до підрозділу «Просте речення» .
|
Здійснено
перерозподіл годин: знято 2
год. із теми «Речення із звертаннями,
вставними словами (словосполученнями, реченнями)» і додано до теми «Речення з
відокремленими членами» .
|
9 клас
|
У розділі «Повторення вивченого у 8 класі.
Просте
неускладнене й ускладнене речення» у рубриці «Внутрішньопредметні
зв’язки» спрощено
представлення пунктів «Лексикологія і фразеологія», «Культура мовлення й
стилістика», «Текст (риторичний аспект)».
У розділах «Синтаксис. Пунктуація»
Пряма й
непряма мова (повторення
й поглиблення)», «Складне речення і його ознаки», «Безсполучникове складне
речення», «Складне речення з різними видами сполучникового й
безсполучникового зв'язку» у рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» спрощено
представлення пунктів «Лексикологія і фразеологія», «Текст
(риторичний аспект)».
|
У розділі «Відомості про мовлення»
вилучено матеріал про текст, основні ознаки його,
види міжфразних зв’язків.
У підрозділі «Монологічне мовлення:
вилучено:
«Твір-роздум у публіцистичному стилі мовлення на морально-етичну тему» (усно);
«Твір у
публіцистичному стилі мовлення на
суспільну тему» письмово).
|
Здійснено перерозподіл годин (1 год. знято з підрозділу «Текст як
одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності»), додано до
«Повторення й систематизація
вивченого» у кінці року.
У розділі «Пряма й
непряма мова як засоби передачі чужої мови» внесено уточнювальні правки:
«Пряма й
непряма мова (повторення й
поглиблення)».
У розділі «Текст як одиниця мовлення й продукт
мовленнєвої діяльності» внесено уточнювальні правки: «Будова тексту»,
«Повторення вивчених розділових знаків у простому й складному реченнях».
|
З огляду на те, що у формуванні мовленнєвої компетентності
семикласників у процесі сприймання усних і письмових текстів чільне місце
посідає аудіювання й читання мовчки, то успішне опанування їх передбачає регулярне використання спеціально
підготовлених учителем цілеспрямованих завдань із розвитку в учнів умінь слухати-розуміти, читати-розуміти,
аналізувати й оцінювати усні й письмові
висловлення (розуміти фактичний зміст, особливості будови текстів, визначати
тему й основну думку, причинно-наслідкові зв’язки, основну й другорядну
інформацію, зображувально-виражальні засоби), висловлювати своє ставлення до
почутого й прочитаного, критично формулювати власні судження.
З цією метою в
програмі для 7 класу
на формування й розвиток
аудіативних і читацьких умінь (уголос і
мовчки) виділяються по 1 год. на рік, не враховуючи
проведення тестового контролю за рівнем навчальних досягнень семикласників з аудіювання й
читання мовчки, для цієї роботи спеціальних годин не відведено.
У мовній
змістовій лінії в 7 класі на
вивчення розділу «Морфологія» зменшено кількість годин: дієслово (20/17), дієприкметник (12/10),
прислівник (14/13), прийменник ( 4/3), сполучник (4/3), частка (5/4), вигук (2/1) (у
чисельнику подано стару кількість годин, а в знаменнику нову).
Кількість фронтальних та індивідуальних видів
контрольних робіт з української мови в загальноосвітніх навчальних закладах з
українською мовою навчання залишається незмінною.
Фронтально оцінюються аудіювання,
читання мовчки, диктант, письмовий переказ і письмовий твір, мовні знання й
уміння, запис яких здійснюється на сторінці класного журналу «Зміст уроку».
Індивідуально
оцінюються говоріння
(діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів
діяльності не відводять окремого уроку, проте відводять окрему колонку без дати
на сторінці класного журналу «Облік навчальних досягнень». У І семестрі
проводять оцінювання 2 видів мовленнєвої
діяльності (усний переказ, діалог), результати оцінювання виставляють у
колонку без дати й ураховують у найближчу тематичну. У ІІ семестрі проводять
оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як усний твір і
читання вголос, яке здійснюється у 5–9 класах. Повторне оцінювання
чотирьох видів мовленнєвої діяльності не проводять.
Перевірка мовних знань і вмінь
здійснюється за допомогою завдань тестового характеру (на виконання їх
відводиться орієнтовно 20 хвилин уроку) залежно від змісту матеріалу, що
вивчається. Решта часу контрольного уроку
може бути використано на
виконання завдань з аудіювання, читання мовчки.
Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних
оцінок з урахуванням контрольних робіт, а за семестр - на основі тематичного
оцінювання.
Фронтальні
види контрольних робіт
Форми контролю
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|||||
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|
Перевірка мовної теми*
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
3
|
2
|
2
|
2
|
2
|
Письмо:
переказ
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
твір
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
Правопис:
диктант**
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
Аудіювання*
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
Читання
мовчки*
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
Фронтальні
види контрольних робіт (10–11класи)
(рівень стандарту, академічний рівень)
Форми контролю
|
|||||
10
|
11
|
||||
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
||
Перевірка мовної теми*
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
Письмо:
переказ
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
твір
|
1
|
-
|
1
|
-
|
|
Правопис:
диктант**
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Аудіювання*
|
–
|
1
|
–
|
1
|
|
Читання мовчки*
|
1
|
–
|
1
|
–
|
|
Фронтальні
види контрольних робіт 10–11 класи
(філологічний
напрям: профіль – українська філологія)
Форми контролю
|
|||||
10
|
11
|
||||
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
||
Перевірка мовної теми*
|
3
|
3
|
3
|
3
|
|
Письмо:
переказ
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
твір
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Правопис:
диктант**
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Аудіювання*
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Читання мовчки*
|
1
|
-
|
1
|
-
|
|
* Основною формою перевірки мовної теми, аудіювання і
читання мовчки є тестові завдання.
** Основною формою перевірки орфографічної й
пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант.
У таблицях зазначено мінімальну кількість фронтальних
видів контрольних робіт, учитель на власний розсуд має право збільшувати цю
кількість, залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних
учнів, умов роботи тощо.
Оцінка за контрольний твір з
української мови та переказ є середнім
арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою
написання роботи (надпис у колонці «Твір», «Переказ» не робиться).
Кількість робочих зошитів з
української мови визначається за
класами:
5–9 класи – по
два зошити;
10–11 класи – по
одному зошиту.
Для контрольних
робіт з української мови в усіх класах використовують по одному зошиту.
Ведення
зошитів оцінюється від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається
поточною оцінкою. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт,
грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи.
Під час підготовки вчителів до уроків радимо
використовувати періодичні фахові видання:
журнали «Дивослово», «Українська мова і література в школі», «Українська
мова і література в школах України», газету «Українська мова та література».
Українська
література
У 2015-2016 навчальному році вивчення
української літератури в 5-7 класах здійснюватиметься за навчальною
програмою (зі змінами, затвердженими наказами Міністерства
від 04.08.2014 № 895, від 29.05.2015 № 585 ): Українська література.
5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних
закладів. – К.: Освіта, 2013.
У 8-9 класах –
за програмою: Українська література. 5-12 класи. Програма для
загальноосвітніх навчальних закладів К.: Ірпінь: Перун, 2005(зі
змінами, затвердженими наказом Міністерства
від 29.05.2015 № 585).
Програми розміщені на офіційному сайті МОН:
http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/.
Вивчення української
літератури в 10-11 класах загальноосвітніх навчальних
закладів – за програмами, затвердженими наказом Міністерства від 28.10.2010 № 1021.
Офіційний веб-cайт Міністерства освіти і науки України за
таким покликанням:
http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869542/.
З метою
розвантаження навчальної програми, підвищення якості шкільної літературної
освіти внесено зміни до навчальної програми з української літератури
(5-9 класи), а саме:
5 клас
Вилучено з програми народні перекази «Білгородський
кисіль», «Ой Морозе-Морозенку»; поезію М. Рильського
«Люби природу не як символ…»; поезії
М. Вінграновського «Перша колискова», «Бабунин дощ», «Сама собою річка ця
тече…».
6 клас
Вилучено з програми: пісню Д. Луценка «Як тебе не любити, Києве мій»;
вступ до поеми Т. Шевченка «Іван Підкова»; поезію Лесі Українки «Співець»; поезію І. Калинця
«Писанки», співомовки С. Руданського
«Гуменний», «Свиня свинею».
7 клас
Вилучено
з програми поезію А. Малишка «Так живуть на цій землі поети…».
8 клас
Вилучено з програми поезію Лесі Українки «Ви щасливі,
пречистії зорі», твори В. Самійленка, Остапа Вишні, повість О.Бердника «Хто
зважиться - вогнем наречеться».
Включено в програму
твір Володимира
Дрозда «Білий кінь Шептало», повість Юрія Винничука «Місце для дракона».
9 клас
Вилучено з програми твори: Притчу про сіяча;
поезію Г. Сковорода «Пісня 28» (із «Саду Божественних
пісень»); поему-містерію Т. Шевченка «Великий льох»; поезії І. Франка «Каменярі», «Ой ти, дівчино, з
горіха зерня», поему «Мойсей».
Вилучено
літературознавчі поняття:
«пригодницька повість» ( 5 клас); «пафос твору», «романтичний пейзаж», «прийоми контрасту», «засоби
гумористичного зображення» (поглиблено), «диптих», «повість-казка» (7 клас); силабо-тонічне
віршування», «трискладові віршові розміри»,
«асоціативні образи», «літературний характер», «психологізм» (8 клас); «повість-хроніка» (9 клас).
Уведено
поняття: «тема», «прозова
мова» (5 клас), «повість» (6 клас).
Звертаємо вашу
увагу на зміни, що відбулися в програмі
Українська література. 5-12 класи для 8-9 класів.
8 клас
Вилучено
з програми твори: поезії
Б.Олійника «Вибір», «Ринг», повість Осипа Назарука «Роксоляна»,
повість В.Дрозд «Ирій».
Додано поезію
В.Самійленка « На печі».
9 клас
Вилучено
з програми твори: баладу «Бондарівна», Притчу про сіяча, трактат Г.Сковороди «Вступні двері до християнської
добронравності», повість Г.Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма»,
поезію М.Костомарова «Соловейко», поему Т.Шевченка «Великий льох», поетичні
твори П.Куліша: «До рідного народу», «Троє схотінок», «Заворожена криниця» .
Додано вірш Т.Шевченка «Заповіт».
Оповідання Марка Вовчка «Максим Гримач» замінено на повість «Інститутка».
Вилучено
літературознавчі поняття: «силабо-тонічне віршування» (8 клас);
«силабо-тонічне віршування», «літературний напрям», «течія», «психологізм у
літературі», «роман-хроніка» ( 9 клас).
Звертаємо увагу,
що запропонована у програмі кількість часу на вивчення кожного розділу, теми є
орієнтовною, учитель може її змінювати
(у межах 70 годин). Резервний час може використовуватися для уроків
розвитку мовлення, контрольного оцінювання, різних видів творчих та інших робіт (екскурсій, диспутів, семінарів).
В основній школі
біографія письменників загалом не вивчається, вона згадується лише вибірково,
диференційовано. З 9-го класу зміст навчального матеріалу доповнюється
розглядом біографій письменників, хоча й у доступних межах.
Курс української літератури в 7 класі структуровано за такими
взаємопов’язаними тематично-проблемними блоками: « Із пісенних скарбів», «Про
далекі минулі часи», « Ти знаєш, що ти – людина…», «Ми – українці».
До кожного з них відповідно до вікових особливостей
учнів підібрані тексти, які за своїм змістом дають можливість максимально
репрезентувати ту чи іншу тему.
При вивченні української
літератури в 7 класі робиться акцент на пізнанні художнього твору як
цілісності (у жанровому розмаїтті) та його інтерпретації; осмисленні учнем
власних переживань, оцінок, ціннісних суджень. Методи, прийоми, види робіт
такі: виразне читання, художня розповідь, проектна діяльність (пригодницькі,
дослідницькі, творчі та інші проекти); лист до літературного героя, заочна
подорож, Інтернет-пошук, робота з
підлітковою періодикою, підготовка електронних листів герою, автору, читачеві;
підготовка повідомлення-презентації тощо.
З метою рівномірного розподілу
навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість
видів контролю з української літератури (за класами). Поданий у таблиці
розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному
семестрі. Учитель-словесник на власний розсуд може збільшити кількість видів
контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.
Обов’язкова
кількість видів контролю
5–9 класи
Класи
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|||||
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
Контрольні
роботи
у
формі:
контрольного класного твору;
виконання інших завдань (тестів, відповідей на
запитання тощо)
|
2
–
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
4
2
2
|
4
2
2
|
Уроки розвитку мовлення*
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
Уроки позакласного читання
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
1
|
1
|
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
У 8-9 класах з поглибленим вивченням української літератури пропорційно
збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд
учителя-словесника визначається кількість і види контрольних робіт).
10-11 класи
Класи
|
10
|
11
|
10
|
11
|
|||||
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|
Рівень
стандарту,
академічний
|
Профільний
рівень
|
||||||||
Контрольні роботи
у
формі:
контрольного класного твору;
виконання
інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
4
1
3
|
4
1
3
|
4
1
3
|
4
1
3
|
|
Уроки розвитку мовлення*
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
|
Уроки позакласного читання
|
1
|
1
|
1
|
1
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
|
У кожному семестрі
обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного
розвитку мовлення, а другого – письмового. Умовне
позначення у таблиці – (у + п).
Оцінку за
ведення зошита з української літератури виставляють у
кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну
до найближчої тематичної. Під час
оцінювання зошита з літератури слід ураховувати наявність різних видів робіт;
грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати
роботи (дотримання вимог орфографічного режиму).
Оцінка за контрольний твір з
української літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку
виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться.
Оцінку за
читання напам’ять поетичних або прозових творів з
української літератури
виставляють у колонку без дати з надписом «Напам’ять».
Під час підготовки вчителів до уроків радимо
використовувати періодичні фахові видання:
журнали «Дивослово», «Українська мова і література в школі», «Українська
мова і література в школах України», «Українська література в загальноосвітній школі», газету
«Українська мова та література».
Українська
мова
в
загальноосвітніх навчальних закладах
з навчанням мовами національних меншин
Вивчення української мови в 5-7
класах здійснюватиметься за розвантаженими навчальними програмами для
загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин,
розміщено на офіційному веб-сайті МОН
України:
http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/1349869153//
Українська мова. 5-9 класи. Програма для
загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням російською мовою (укладачі: Н. Бондаренко, С. Караман, А.
Ярмолюк, В. Кононенко, О. Савченко).
Українська мова. 5-9 класи.
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням румунською мовою (укладачі: Н. Бабич, Л. Гальчук,
О. Змошу, Є. Квітень, А. Морараш, Т. Фонарюк).
Українська
мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням
угорською мовою (укладачі: Т. Гнаткович, Є. Борисова, А. Галас, К. Лавер, А. Лукач).
Українська мова. 5-9 класи.
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням молдовською мовою (укладачі: С.
Свінтковська, О. Бойко, С.
Дмитрієв, Г. Могильницька, О. Пасат).
Українська мова. 5-9 класи.
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням польською мовою (укладачі: М.
Пилип, О.
Бойцун, Н. Дуткевич, О. Мартиняк, О. Приставська, Н. Тушніцка).
Вилучення, спрощення, зміни й уточнення,
внесені до зазначених програм в 2015
році, спрямовані на розвантаження курсу від уже відомого учням, заскладного або
другорядного, комунікативно незначущого матеріалу. Тому звертаємо увагу
вчителів на основні зміни, наведені
нижче.
З метою уникнення дублювання
уроків української мови й образотворчого мистецтва у загальноосвітніх
навчальних закладах із навчанням російською
мовою і з огляду на профілізацію старшої школи
вилучено «Твір-опис зовнішності людини, процесу праці за картиною», а
також у зв’язку зі складністю цього виду
роботи. Окрім того, в аспекті реалізації внутрішньопредметних зв’язків вилучено
тему «Способи творення прислівників».
У загальноосвітніх навчальних
закладах із навчанням угорською
мовою рекомендуємо акцентувати увагу щодо вивчення розділу «Дієслово», а саме на
формативних можливостях дієслова:
безособові дієслова вивчати саме у складовій форм цієї частини мови,
правопис дієприкметників, дієприслівників доцільно розглядати як окремі теми (у
процесі навчання правопису голосних і приголосних у суфіксах) і викладати у
формі логічно завершеного циклу. Вивчаючи тему
«Сполучник», не розглядати
питання сполучних слів, тому що вони є іншими частинами мови (займенниками та прислівниками). Зосереджуємо увагу на тому, що додано до
вивчення явище омонімії серед службових частин мови.
У зв’язку зі складністю вивчення
учнями державної мови у загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням румунською мовою вилучено наступні теми: «Синоніміка складних речень і простих з
дієприкметниковими зворотами», «Складні випадки вживання дієприслівників
доконаного та недоконаного виду», «Правопис голосних і приголосних у суфіксах
дієприкметників (дублюється в попередньому матеріалі про суфікси активних і
пасивних). Звертаємо увагу вчителів на вивчення нової теми «Написання не з дієприкметниками».
З метою логічної спрямованості
курсу опанування української мови в загальноосвітніх навчальних закладах із
навчанням молдовською мовою вилучено
тему «Безособові форми на -но, -то». Додано тему «Синонімія складних речень і
речень з дієприслівниковими зворотами», оскільки комунікативне спрямування
вивчення мови вимагає умінь урізноманітнення форм висловлювання. З метою
забезпечення грамотного письма розширено теми «Дефіс у прислівниках», «Написання прислівників разом і окремо».
Посилено практичне засвоєння
навчального матеріалу учнями загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням польською мовою:
додано теми: «Розряди числівників», «Н і нн у прислівниках».
Подібний матеріал в українській і
румунській, молдовській, угорській мовах доцільно структурувати великими,
логічно завершеними частинами. Факти і явища, які є специфічними для
української мови, винятки з правил рекомендуємо опрацьовувати на окремо відведеному уроці. Частково
подібний матеріал, засвоєння якого пов’язане з певними труднощами, потрібно
вивчати порівняно невеликим обсягом, по одному-два параграфи за урок. Окремого
підходу вимагають протилежні явища - їх треба вивчати спеціально, у зіставленні
з рідною мовою навчання.
Надаючи належного значення
опрацюванню мовно-теоретичних відомостей, учитель водночас має акцентувати
увагу учнів на пріоритетності практичних умінь і навичок, здатності
застосовувати теоретичні знання у типових життєвих ситуаціях. Пропонуємо на
кожному уроці проводити словникові диктанти, повторюючи вивчені орфограми та узагальнюючи набуті знання.
Обов’язковим компонентом
мовленнєвої лінії є культура мовлення, яка передбачає точне слововживання,
чітку побудову речень, логічний зв’язок між ними у тексті, правильну вимову й
грамотне написання висловлюваного. Окрім того, рекомендуємо учителю проводити
роботу над розвитком мовлення учнів не тільки на спеціально відведених для
цього уроках, а й на інших, ретельно добираючи відповідно до вимог програми
дидактичний матеріал. Необхідно запобігати типовим для учнів помилкам: jрфоепічні, неправильні відмінкові,
родові форми іменних частин мови, особливо займенників, помилки в дієслівному
керуванні, координації форм присудка і підмета, у доборі сполучних засобів у
складнопідрядних реченнях тощо.
Прослуховування коротких текстів,
висловлювань, відповідей на запитання, міні-переказів, творчих завдань мають
стати невід’ємною частиною кожного уроку з української мови.
Навчання
української мови в 8 - 9, 10- 11класах буде продовжено за навчальними
програмами для загальноосвітніх навчальних закладів з
навчанням російською та польською мовами:
«Українська
мова» для 5-9 класів (10-11 кл. - рівень стандарту) загальноосвітніх навчальних
закладів з навчанням російською мовою (Н.Бондаренко, О.Біляєв, Л. Паламар,
В.Кононенко. – Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2005);
академічний
рівень – «Українська мова» для 10-11 класів ЗНЗ з навчанням російською мовою
(Н.Бондаренко, Л.Паламар, В.Кононенко, С.Кос’янчук. - Київ: видавництво
«Грамота», 2010);
з
навчанням угорською мовою:
«Українська мова» для 5-9 класів
(10-11 кл. - рівень стандарту) загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
угорською мовою (за ред. Ю.Герцога. - Чернівці: Видавничий дім «Букрек»,
2005).;
академічний
рівень – «Українська мова» для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних
закладів з навчанням угорською мовою (Є.Борисова, К.Лавер, К. Рінгер. – Львів:
видавництво "Світ", 2010);
з
навчанням румунською та молдовською мовами:
«Українська
мова» для 5-9 класів (10-11 кл. - рівень стандарту) (за ред. Н. Бабич. – Чернівці: Видавничий дім «Букрек»,
2005).;
академічний
рівень – «Українська мова» для 10-11
класів (Н. Бабич, С.
Тодорюк, К. Джука. – Львів:
видавництво "Світ", 2010).
Зарубіжна
література
У 2015-2016 навчальному році вивчення зарубіжної літератури в
5-7 класах здійснюватиметься за програмою: Світова література. 5–9
класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Видавничий дім «Освіта», 2013.
У 8-9 класах - за програмою:
Зарубіжна література. 5–12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних
закладів. – К. : Ірпінь: Перун, 2005.
Програми розміщені на офіційному сайті МОН:
http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/.
У 10-11 класах - за програмами, затвердженими наказом
Міністерства від 28.10.2010 №1021 (офіційний сайт МОН -
http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869542).
Програми курсів за вибором і
факультативів, рекомендованих Міністерством, вміщено у збірниках:
Збірник програм курсів за вибором і факультативів зі світової літератури.
8–11 класи. Книга 1. Тернопіль: Мандрівець, 2011;
Збірник програм курсів
за вибором і факультативів із зарубіжної літератури. 5 - 7 класи: Біла Церква: ТОВ «ОФСЕТ»;
Збірник програм курсів
за вибором і факультативів із зарубіжної літератури. 8 - 11 класи: Біла Церква: ТОВ «ОФСЕТ» (лист МОН
України від 29.05.2015 № 14.1/12-Г-
333).
У навчальну програму із
зарубіжної літератури для 5 – 9 класів
внесено зміни, затверджені наказом МОН від 29.05.2015 № 585.
5
клас
Збільшено кількість годин (на 2)
на вивчення теми «Казки народів світу»
за рахунок теми «Природа і людина».
6 клас
Збільшено кількість годин (
відповідно по 1) на вивчення тем «Вступ» і «Міфи народів світу» за рахунок тем
«Пригоди і фантастика», «Людські стосунки».
Твори «Пісня про Гайавату» (1
розділ за вибором учителя) і «Листівки з видами міст» винесено на альтернативне
вивчення (1 твір за вибором учителя).
Повість-казку «Маленький принц»
А. де Сент-Екзюпері перенесено до 8 класу (у розділ «Література
XX-XXI ст.» на обов’язкове вивчення).
Повість «Брати Лев’яче серце»
А. Ліндгрен перенесено до списку додаткового читання.
7 клас
Балади про Робіна Гуда винесено
на альтернативне вивчення.
Баладу «Садко» перенесено до
списку додаткового читання.
Вірш «Круки» І. Вайсгласса
перенесено до списку додаткового читання.
Вірш «Зінка» Ю. Друніної
перенесено до списку додаткового читання.
Вірш «Нас не треба жаліти…»
С. Гудзенка замінено на вірш «До побачення, хлопчики…» Б. Ш. Окуджави.
Твори «Золотий жук» Е. По і
оповідання «Пістрява стрічка», «Спілка рудих» А. Конана Дойла винесено на
альтернативне вивчення (1-2 твори згаданих письменників за вибором учителя та
учнів).
Твори «Пісня над піснями»
Шолом-Алейхема і «Пурпурові вітрила» О. Гріна винесено на альтернативне
вивчення (1 твір за вибором учителя та учнів).
8 клас
Збільшено кількість годин ( на
1) на вивчення теми «Античність» за
рахунок теми «Священні книги людства».
Розділи «Веди», «Коран» спрощено
у змісті навчального матеріалу.
Теми «Бароко» і «Класицизм»
об’єднано в одну тему «Бароко і класицизм», відповідно тему спрощено у змісті
навчального матеріалу.
Здійснено заміну двох віршів Дж.
Донна на сонет «Щоб мучить мене…». Вірші «Галерник» Л. де Гонгори і
«Щоб мучить мене…» Дж. Донна винесено на альтернативне вивчення (1 за
вибором учителя).
Тему «Просвітництво» перенесено
до 9 класу.
Тему «Сучасна література»
замінено на тему «Література XX-XXI ст.», до якої з 6 класу
перенесено повість-казку «Маленький принц» А. де Сент-Екзюпері.
9 клас
Додано тему «Просвітництво»
(перенесено з 8 класу).
Вірш «Івікові журавлі»
Ф. Шиллера перенесено до списку додаткового читання.
Розділ «Ф. Достоєвський»,
тему «Перехід до модернізму» (розділи «Шарль Бодлер», «Поль Верлен», «Артюр
Рембо») перенесено до старших класів.
Вилучено тему «Перехід до
модернізму», натомість розширено вивчення романтизму і творчості
Дж. Байрона (поему «Мазепа» і «Паломництво Чайльд Гарольда» запропоновано
на альтернативне вивчення), а також реалізму та творчості М. Гоголя (із
додаткового читання до основної програми перенесено комедію «Ревізор»).
Тему «Сучасна література»
замінено на тему «Література XX-XXI ст.».
Повість «Собаче серце»
М. Булгакова перенесено на альтернативне вивчення в розділ «Література XX-XXI ст.»
серед інших творів.
У програмі із зарубіжної
літератури для 5-9 класів збережено європейський
та український вектори. Вона має виразний українознавчий характер. Це чітко
прослідковується в її культурологічній, компаративній лініях.
У 10-11 класах уявлення учнів про
літературний процес будуть поглиблені у процесі текстуального вивчення шедеврів
світової літератури («Божественна комедія» Данте, «Фауст» Й.В. Ґете», «Гамлет»
В. Шекспіра, соціально-психологічних і філософських романів та п’єс XIX-XX ст., творів модернізму і
постмодернізму).
Викладання зарубіжної літератури
в загальноосвітніх навчальних закладах передбачає врахування міжпредметних зв’язків (особливо із
українською літературою, історією України тощо), формування цілісної системи
знань і уявлень про літературу як вид мистецтва і скарбницю гуманістичних
цінностей, розвиток особистості учня як суб’єкта активної читацької діяльності,
а також формування духовного світу громадянина України.
Вивчення зарубіжної літератури у
загальноосвітніх навчальних закладах сприяє не тільки прилученню учнів до
читання художньої літератури, а й формуванню комунікативної компетентності. Викладання зарубіжної літератури в
загальноосвітніх навчальних закладах України здійснюється українською мовою. Твори
зарубіжних письменників в курсі зарубіжної літератури вивчаються в українських
перекладах. Для зіставлення можливе залучення перекладів, переспівів
іншими мовами, якими володіють учні (англійською, німецькою, французькою,
польською тощо). За наявності необхідних умов бажаним є розгляд художніх
текстів (у фрагментах або цілісно) мовами оригіналів. У такому разі предмет
«Зарубіжна література» виконує додаткову функцію вдосконалення володіння учнями іноземними та іншими мовами.
Особливої уваги потребує
викладання зарубіжної літератури в 7 класі, яке у 2015-2016
навчальному році уперше здійснюватиметься за новою програмою (2012 року зі
змінами 2015 року).
7 клас завершує перший етап
літературної освіти – прилучення до читання і формування стійкої мотивації до
читання художньої літератури. Домінантою у викладанні зарубіжної літератури в 7
класі має стати національно-патріотичне
і моральне виховання учнів на
яскравих зразках світового письменства. Твори, у яких утверджується героїзм
народних заступників, боротьба за свободу, лицарська тематика (билина «Ілля
Муромець і Соловей Розбійник», балади про Робіна Гуда, «Рукавичка» Ф. Шиллера,
«Світязь» А. Міцкевича, «Балада про вересовий трунок» Р.Л. Стівенсона,
«Айвенго» В. Скотта та ін.), сприяють формуванню громадянських якостей
підлітків, їх відданості ідеалам справедливості та волі. Твори про Другу
світову війну («Альпійська балада» В. Бикова, вірші К. Галчинського, А.
Маргула-Шпербера, Б. Окуджави та ін.) допоможуть осмислити питання історичної
пам'яті, героїзму пращурів і необхідності захищати незалежність України. Тему
дружби, шляхетності й піднесеності першого кохання, відданості моральному
вибору семикласникам розкриють твори «Пісня над піснями» Шолом-Алейхема і
«Пурпурові вітрила» О. Гріна, а також вірші Р. Бернса, Г. Гейне, К. Симонова та
ін. Новела «Павутинка» Р. Акутагави
сприятиме вихованню відповідальності за свої вчинки, а також формуванню
толерантного ставлення до людей інших релігій (зокрема буддизму).
Інтелектуальні якості семикласників, здатність до самостійного, креативного,
вільного мислення формують твори «Золотий жук» Е. По, оповідання А. Конана
Дойла, «Чарівна крамниця» Г. Веллса.
Сучасна література, винесена на
альтернативне вивчення (1-2 твори за вибором учителя та учнів), співголосна активним пошукам підлітків
власного «я» та осмислення свого місця у світі, а також із їхнім інтересом до
фантастичної та пригодницької літератури. «Мандрівний Замок Хаула» Д. В. Джонс
у казковій формі розповідає про одвічну боротьбу добра і зла в сучасному світі,
де людина має зберігати моральні якості. У повісті «Фах» А. Азімова йдеться про
роль освіти у формуванні людини, про необхідність самостійно здобувати знання, про залежність
майбутнього людства від стану освіченості кожного. А в повісті «Чорнильне
серце» К. Функе утверджується значення культури, книжки, без яких неможливий
розвиток особистості та світу загалом.
Учитель має спрямувати учнів на
пошук потрібної книжки (в бібліотеці, в Інтернет-мережі тощо), на самостійне
читання творів і в колі друзів, батьків (сімейне читання), на формування
власної думки та творчий діалог щодо цікавої книжки.
З метою систематизації та
упорядкування навантаження учнів протягом навчального року подаємо
рекомендовану кількість видів контролю у процесі вивчення світової літератури у кожному класі. Поданий у таблиці
розподіл годин є мінімальним і
обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Вчитель на власний розсуд
може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів,
особливостей класу тощо.
Обов’язкова
кількість видів контролю
5–9
класи
Класи
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|||||
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
Контрольні
роботи
у
формі:
контрольного класного твору;
виконання інших завдань (тестів, відповідей на
запитання тощо)
|
2
–
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
Уроки
розвитку мовлення*
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
Уроки
позакласного читання
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
1
|
1
|
Перевірка
зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
У 8–9
класах з поглибленим вивченням світової літератури пропорційно збільшується
кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд вчителя
визначається кількість і види контрольних робіт).
10–11 класи
Класи
|
10
|
11
|
10
|
11
|
10
|
11
|
||||||||||
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
||||
Рівні
|
Рівень стандарту
|
Академічний рівень
|
Профільний рівень
|
|||||||||||||
Контрольні
роботи
у
формі:
контрольного
класного твору;
виконання
інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)
|
2
1
1
|
2
1
1
|
2
1
1
|
2
1
1
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
4
1
3
|
4
1
3
|
4
1
3
|
4
1
3
|
||||
Уроки
розвитку мовлення*
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
3
1у+2п
|
3
2у+1п
|
3
1у+2п
|
3
2у+1п
|
||||
Уроки
позакласного читання
|
1
|
1
|
1
|
1
|
2
|
2
|
1
|
1
|
2
|
2
|
2
|
2
|
||||
Перевірка
зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
||||
У кожному семестрі обов’язковим є
проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку
мовлення, а другого – писемного. Умовне позначення у таблиці – (у + п).
Під
час оцінювання зошита із зарубіжної літератури слід ураховувати наявність
різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння
правильно оформлювати роботи (дотримання вимог до оформлення орфографічного
режиму).
Оцінку
за ведення зошита із зарубіжної літератури виставляють у кожному класі окремою
колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої
тематичної.
Оцінка
за контрольний твір із зарубіжної літератури є середнім арифметичним за зміст і
грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис у
журнальній колонці «Твір» не робиться.
Оцінку за читання напам’ять
поетичних або прозових творів із
зарубіжної літератури виставляють у
колонку без дати з надписом «Напам’ять».
Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Всесвітня література в школах України» , «Зарубіжна література в школах України», газету «Світова література».
ЛІТЕРАТУРНА КАРТА НОВОМИРГОРОДЩИНИ (ДОДАТОК)
БІБА
Петро
Микитович (01.07.1913-22.03.2002)
-поет. Народився в м. Новомиргороді у родині службовця. Працював
журналістом у рідному місті та в м. Нікополі. У 1950
році закінчив Нікопольський педінститут і знову продовжив роботу в газетах
області та республіки.
Автор збірок поезій "Братерство" (1948),
"Великий почин" (1954), "З любов'ю" (1956), "Слухало
серце" (1958), "А ми - навколо Сонця" (1961), "Струм"
(1967), "Вись" (1970), "Час" (1973), "Краплини теплого
дощу" (1980), "Година зоряна - життя" (1982),
"Братерство" (1983), "З вершини літа" (1986), "Цвіт
багряний" (1988). У перекладі російською мовою вийшла збірка "Журавлі
під сонцем" (1964). Окремі твори перекладалися
білоруською, вірменською, азербайджанською, естонською, чеською, болгарською та
іншими мовами.
Член Спілки письменників України.
БУЗЬКО Дмитро Іванович (1890-14.11.1937) - прозаїк, кіносценарист. Народився в м.Новомиргороді в родині священика. Закінчив
сільськогосподарський факультет Копенгагенського університету. Літературну діяльність почав у 1923 р.
Автор книжок, оповідань та повістей "Лісовий
звір" (1924), "Смерть Івана Матвійовича" (1926), "Кіно й
кінофабрика" (1928), "Про що розповідала ротаційка" (1929),
"Джерело святої паски", "На світанку", "За
ґратами", "Хто він?" (1930), "З тайожного краю"
(1931), "Бетонярка Дніпробуду Марія Жукова", "Домна"
(1932), "Нащадки хоробрих" (1933), "Ядвіга і Малка — поліські
партизанки" (1936); романів "Чайка" (1929), "Голландія"
(1930), "Кришталевий край" (1935).
Член Спілки письменників України.
Репресований і розстріляний в 1937 році.
ГОНЧАРЕНКО Борис Аврамович (18.07.1925 - 08.1993) - прозаїк. Народився в м.Новомиргороді у родині вчителя. Закінчив Чернівецький учительський інститут (1952) та ВПШ при ЦК КПРС. Працював у редакціях
газет, у товаристві
"Знання". З 1973 по 1982 заступник редактора "Літературної України", а до 1986 - завідуючий. відділом культури «Правды Украины». Учасник Великої Вітчизняної війни.
Окремими виданнями
вийшли книги «Твоя школа» (1957), «Естафет» (1960), "Стоїть гора високая»
(1961), «Гості буковинської орлиці» (1964), «Головую другий рік» (1976), "Третій
взвод" (1979), «Синя-синя далечінь» (1979) «Дорога в солдати» (1985), «Дні
нашого тижня» (1967), "Повість про
перше й останнє" (1974), «Орлиний клекіт» (1985). Виступав як літературний критик.
ЖОВНА Олександр Юрійович (15.02.1960) - прозаїк. Народився в м.Новомиргороді. Закінчив Київський
педінститут. Вчителює в Новомиргороді.
Друкувався в
республіканській періодиці. Автор книг новел, оповідань та повістей
"Партитура на могильному камені" (1991), "Вдовушка",
"Експеримент", "Маленьке життя", ін. Лауреат кількох
літературних премій.
КАРПЕНКО-КАРИЙ Іван Карпович (справж. прізвище — Тобілевич; літ. та сценічні псевдоніми
Гнат Карий, Неплюй та ін.; 29.09.1845-15.09.1907) - драматург та театральний
діяч. Народився в с.Арсенівка Новомиргородсько-го району. Закінчив
повітове училище в м.Бобринці
(1859). Працював писарчуком, канцеляристом, чиновником у Малій Висці, Бобринці
та Єлисаветграді. Один із організаторів аматорських колективів у Бобринці та
Єлисаветграді. Учасник революційного руху з 1876. Був засланий до
Новочеркаська. З 1883 року з
перервою на заслання пов'язав своє життя з організацією українського
професійного театру. Актор, організатор кількох театральних колективів,
театральний критик.
Літературну діяльність розпочав у Єлисаветграді в
середині 70-х років. Перше оповідання "Новобранець" було
опубліковане в 1883 році. Автор 18 оригінальних п'єс та кількох п'єс-переробок:
"Бурлака", "Розумний і дурень", "Мартин Боруля",
"Сто тисяч", "Хазяїн", "Безталанна",
"Наймичка", "Понад Дніпром", "Бондарівна",
"Підпанки", "Батькова казка", "Паливода XVIII
ст.", "Лиха іскра поле спалить і сама щезне",
"Чумаки", "Сава Чалий", Тандзя", "Суєта",
"Житейське море".
КОВАЛЬ Юрій Андрійович (01.01.1942) - прозаїк. Народився в м. Новомиргороді в родині
робітника. Був літературним працівником Новомиргородської районної газети.
Закінчив факультет журналістики Львівського університету (1965). Працював
завідуючим відділом поезії часопису "Дзвін", а з 1973 -
відповідальний секретар журналу. Друкується з 1960 року.
Автор збірок
оповідань "Віднайдена фея" (1965), "Зелена Україна" (1966),
"Гармонія" (1969), нарисів "Львів", "Аптека музей у
Львові" (1976), документальної повісті "Село, а над ним -лелеки"
(1979). Твори Ю. Коваля перекладалися мовами народів світу.
Член Спілки
письменників України.
КОЛОДЯЖНИЙ
Анатолій Йосипович (14.02.1939) – поет, пише російською мовою.
Народився в м.Новомиргороді в родині робітника. Закінчив Кіровоградський
інститут сільськогосподарського машинобудування (1969 рік). Працював у
профспілках, в облуправлінні «Сільгосптехніки», нині – в малому підприємстві.
Друкується з 1957 року.
МАЛЄЄВ Павло Терентійович (12.07.1943) - прозаїк, поет, публіцист. Народився в м.Новомиргороді. Трудився на будовах, заводах, вузлі зв'язку,
райгазеті, служив у армії. Закінчив філологічний факультет Кіровоградського педінституту. Вчителював,
працював у газетах Кіровоградщини, Черкащини, Київщини.
Автор книжок
"Полудень" (1992), "Синьоока Вись" (1993), "Нова
легенда Стрітівки" (1994), "Балико-Щучинська гора. Букринські
монологи" (2000), "Снопи з ниви життя" (2003), "Хліб на
столі" (2006), кількох навчальних посібників "Література рідного
краю". Нині - на творчій роботі.
Член Спілки
письменників України.
МОКРІЄВ Юрій Олександрович (14.04.1900-05.1991) драматург і прозаїк. Народився в м. Новомиргороді в родині робітника.
Автор п'єс "Віддай партквиток" (1930),
"Союз відважних", "Зона" (1935), "Сигнали з
моря", "Сповідь" (1939), "Жита цвітуть", "Скрипка
гуцула" (1940,1967), "Журавлі летять" (1943), "Маша"
(1945), "Зорі над копрами" (1947), "Творець пісні" (1955),
"Рідна мати моя" (1961), "Сава і його Слава" (1963),
'Продана дитина" (1964), "Веселі заручини" (1965),
"Королева тюльпанів", "Квітка папороті" (1968),
"Чужа" (1971), "А мимо пролітають поїзди" (1975),
"Чемодан надії" (у співавторстві, 1978), "Не тільки про
любов" (у співавторстві, 1980), "День у Веселівці" (1981);
"Вибух о 16-й" (1985); гумористичних збірок "Усмішки Гордія
Смішки" (1943), "Веселий салют" (1945), "Карась у сметані"
(1948), "Льока" (1955), "Миші в роялі" (1956), "Сто
колючок в боки" (1961); романів "Плавні
палають" (1959), "Чорна буря" (1961), "Слід на землі"
(1969); книжок оповідань та повістей "Старий млин" (1955),
"Острів Забутий" (1958), "Спрага" (1965),
"Зустрічі" (1958), "Дніпрові брати" (1967); книжки спогадів
"Таке близьке" (1974); сценаріїв худ. фільмів «Рейд» (1932),
"Долина синіх скель" (1956), "Весела змова" (1957).
Член Спілки
письменників України.
ПАСТУШЕНКО Аркадій Юхимович (04.03.1934-29.06.1983) - прозаїк. Народився в с. Андріївка Новомиргородського р-ну в
селянській родині. Закінчив факультет журналістики Львівського університету (1962). Працював у
редакції часопису "Жовтень", редактором у видавництві "Каменяр", на обласному
телебаченні (Львів), Новомиргородській
райгазеті, парторгом у колгоспі с.Тишківка.
Автор збірок
оповідань "Матері не вмирають" (1964), "Полинове стебло"
(1966), "Журавлиний острів" (1972), "Тавріка" (1971);
роману "Під мечем Дамокла"
(1959).
Член Спілки
письменників України
ПОНЕДІЛОК МИКОЛА (24.09.1922 - 1976) - письменник,
гуморист і актор, народився в
м.Новомиргороді. Широко і глибоко люблений серед українців, що живуть поза
батьківщиною, нарешті повертається на батьківщину.
Письменницький дебют Миколи Понеділка припадає на 1947 рік, коли в
літературному додатку до часопису «Українські Вісті» у Новому Ульмі була
надрукована його перша новела під назвою «Чорна хустка». «Вітаміни» (1957 р.),
«Соборний борщ» (1960 р.), «Говорить лише поле» (1962 р.), «Смішні сльозини»
(1966 р.), «Зорепад» (1969 р.), «Рятуйте мою душу» (1973 р.), а також із
виданої після смерті письменника його другом Юрієм Стефаником збірки «Диво в
решеті» (1977 р.).
ПОПОВКІН Євген Юхимович (26.02.1907-02.1968) — російський письменник. Народився в
селі Петроострів Новомиргородського району. Жив і працював у Новомиргороді та
Єлисаветграді. Закінчив Московський університет (1931).
Друкується з початку
20-х років. Працював на Дону в газетах МТС, редагував армійську газету
"Мужество", очолював Кримську письменницьку організацію, редагував
журнал "Москва". Автор книг "Висока вода" (1940),
"Сім"я Рубанюків"
ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ Арон Абрамович (17.07.1914-07.11.1986) - критик, літературознавець. Народився в
м. Златополі (Новомиргород) у родині юриста. Закінчив Київський педінститут
(1939). Працював у журналі "Літературна критика", газеті
"Література і мистецтво", ст. науковим співробітником Інституту
літератури АН України. Доктор філологічних наук.
Автор праць "Фашисты - разрушители культуры" (1942). "Література гніву і
помсти" (1943), "Маяковський і Україна" (1946), "Володимир
Маяковський" (1950), "Маяковський і українська радянська
поезія", "Керівна і спрямовуюча роль партїі в розвитку радянської
літератури" (1952), "Юрій Яновський" (1959), "Крила
романтики" (1962), "Шляхом боротьби та шукань" (1968), "На
бистрині часу" (1985).
Член Спілки
письменників України.
ШУЛЬГА
Віктор
Андрійович (07.11.1923-2005) - поет,
прозаїк. Народився в м.Новомиргороді. Закінчив два курси Одеського
художнього училища (1948). До виходу на пенсію працював у районній газеті "Червона зірка".
Автор книжки "На тихій пристані" (1995).
Учасник Великої
Вітчизняної війни.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ
І НАУКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
м. Київ
03.06.2008 №_496_
Про затвердження
Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх
навчальних закладів
|
Відповідно до Закону України "Про загальну
середню освіту", постанов Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 №1717
"Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання"
(із змінами), від 14.01.2004 № 24 "Про
затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої
освіти"; від 14.06.2000 № 964 "Про затвердження Положення про
загальноосвітній навчальний заклад", наказу Міністерства освіти і науки
України від 05.05.2008 № 371 "Про затвердження критеріїв оцінювання
навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти",
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити
Інструкцію з ведення класного
журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів (далі –
Інструкція), що додається.
2. Увести в дію Інструкцію з 2008/2009 навчального року.
3. Опублікувати цей наказ в Інформаційному
збірнику Міністерства освіти і науки України, газеті “Освіта України”,
розмістити на сайті Міністерства.
4. Контроль за виконанням наказу покласти на
заступника Міністра Полянського П.Б.
Міністр І.О.Вакарчук
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОН
від 03.06.2008 № 496
Інструкція
з ведення класного
журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів
1.
Загальні положення
1.1. Цією Інструкцією визначається порядок
ведення класного журналу та оцінювання навчальних досягнень учнів 5-11(12)-х
класів загальноосвітніх навчальних закладів
1.2. Дія Інструкції поширюється на
загальноосвітні навчальні заклади усіх типів та форм власності.
2. Порядок ведення
класного журналу
2.1.
Загальні вимоги до ведення класного журналу
Класний журнал (далі - журнал) – це
обов’язковий документ загальноосвітнього навчального закладу, в якому фіксуються результати навчальних
досягнень учнів, відвідування ними занять,
стан виконання навчальних програм тощо.
Журнал має розділи:
І «Облік відвідування»;
II «Облік навчальних досягнень учнів»;
III «Облік проведення навчальних екскурсій та
практики»;
IV «Зведений облік навчальних досягнень учнів»;
V «Облік проведення бесід,
інструктажів, заходів з безпеки життєдіяльності»;
VI «Загальні відомості про учнів»;
VII «Зведена таблиця руху учнів класу та
їх досягнень у навчанні»;
VIII «Зауваження до ведення журналу».
Журнали
класів на одній паралелі позначаються цифрами і відповідними літерами українського
алфавіту, наприклад: 5-А клас, 5-Б
клас, 10-А клас, 10-Б клас тощо.
Розподіл
кількості сторінок для навчальних предметів та курсів за вибором відповідно до
робочого навчального плану загальноосвітнього навчального закладу з урахуванням
поділу класів на групи при вивченні окремих
предметів та профільності навчання здійснює
керівник навчального закладу або його
заступник з навчально-виховної роботи.
Ведення журналу здійснюється класним керівником та вчителями. Вони несуть особисту відповідальність за своєчасність, стан та достовірність записів.
Записи в журналі ведуться державною
мовою. З іноземних мов частково
допускається запис змісту уроку та завдання додому мовою вивчення предмета.
Записи проводяться чорнилами
(пастою) одного (чорного або синього)
кольору, чітко й охайно. На сторінках журналу не допускаються будь-які
виправлення. У разі помилкового або неправильного запису поряд робиться
правильний, який засвідчується підписом керівника навчального закладу та
скріплюється печаткою.
Класний
керівник заповнює розділи: І «Облік відвідування»; V «Облік проведення бесід,
інструктажів, заходів з безпеки життєдіяльності»;
VI «Загальні
відомості про учнів»; VII «Зведена
таблиця руху учнів класу та їх досягнень у навчанні» та переносить до
розділу ІV «Зведений облік
навчальних досягнень учнів» наприкінці семестрів та року оцінки з відповідних
предметних сторінок.
У
розділі І «Облік
відвідування» відсутність учня (учениці) записується
у вигляді дробу, чисельник якого вказує на причину відсутності (н – відсутність учня (учениці),
хв - відсутність через
хворобу), а знаменник - на кількість пропущених уроків. Наприкінці кожного
семестру та навчального року підбивається підсумок загальної кількості пропущених учнем уроків.
Відсутність
учня (учениці) на уроці позначається
літерою н.
У
розділі ІІ «Облік
навчальних досягнень учнів» класний керівник
записує в алфавітному порядку прізвища та імена учнів, назву навчального
предмета відповідно до навчального плану, прізвище, ім’я та по батькові
вчителя, який його викладає.
Дата проведення
занять записується дробом, чисельник якого є датою, а знаменник – місяцем
поточного року. Наприклад, 04/09 означає, що заняття проведено четвертого
вересня.
У разі проведення здвоєних
уроків (у тому числі семінарських
занять) дата і тема кожного уроку (семінару) записуються окремо.
Усі записи щодо
оцінювання різних видів діяльності та контролю роблять у формі називного
відмінка: «зошит», а не «за зошит»; «І семестр», а не «за І семестр»; «практична
робота», а не «за практичну роботу» тощо.
Оцінювання
навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною системою (шкалою) і його результати позначаються цифрами від 1 до 12. Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які
встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок та показником оцінки в балах.
У разі не атестації учня
робиться відповідний запис: н/а (не
атестований(а)).
Учням, які за станом
здоров’я зараховані до спеціальної групи
з фізичної культури, при виставленні тематичних, семестрових та річного балів робиться відповідний запис : зар. (зараховано).
У випадках, коли учні
звільнені за станом здоров’я від занять з фізичної культури, трудового
навчання, навчального предмету «Захист
Вітчизни», при виставленні тематичних, семестрових
та річного балів робиться
відповідний запис: зв.
(звільнений (а)).
Учням, які прибули з
інших країн та у поточному навчальному році вивчали українську мову, але їх
навчальні досягнення не оцінювалися, при виставленні семестрових
та річного балів робиться
відповідний запис: вивч.
(вивчав (ла)).
При оцінюванні кожного з видів мовленнєвої діяльності (українська мова,
іноземні мови, мови національних меншин) оцінки
виставляються та враховуються як поточні.
У графі
«Зміст уроку» відповідно до календарного планування стисло записується
тема уроку, контрольної, практичної, лабораторної роботи тощо.
У графі «Завдання
додому» стисло записується його зміст (прочитати, вивчити напам’ять, повторити
тощо), параграфи (сторінки) підручника, номери завдань, вправ тощо.
У
випадку відсутності вчителя педагогічний
працівник, який його заміняє, у графі «завдання додому» після запису домашнього завдання записує «заміна»,
прізвище, ініціали та засвідчує запис
власним підписом.
У розділі III журналу «Облік проведення навчальних
екскурсій та практики» вчителем записується дата і зміст проведення навчальних
екскурсій, навчальної практики, що проводяться у терміни, визначені Міністерством освіти і науки України на ці
види навчальної діяльності.
Поруч із тематикою
екскурсії вказується в дужках відповідна кількість годин її проведення.
2.2.
Контроль за
веденням класного журналу
Перевірка керівником (заступником керівника) навчального
закладу стану ведення журналу здійснюється протягом навчального року не менше 4
разів.
У розділі VIII «Зауваження до ведення журналу» керівник
загальноосвітнього навчального закладу, його заступник та особи, уповноважені відповідними органами управління
освітою, які мають право здійснювати
контроль за діяльністю навчального закладу, записують зауваження до ведення
журналу із зазначенням дати перевірки, та у разі необхідності, - термін усунення зауважень. Учитель ставить
підпис та дату про ознайомлення із
зауваженнями та, за необхідності, - відмітку про усунення недоліків.
Контроль за станом ведення класних журналів та їх
збереженням як архівних документів покладається
на керівника навчального закладу.
3. Оцінювання
навчальних досягнень учнів
3.1. Загальні
поняття
Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є
поточне та підсумкове (тематичне,
семестрове, річне), державна підсумкова атестація.
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється
відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі
загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки
України від 05.05.2008 № 371.
Обов'язковому
оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної та
варіативної складових робочого
навчального плану закладу.
Не підлягають обов’язковому оцінюванню навчальні
досягнення учнів з факультативних, групових та індивідуальних занять, які
фіксуються в окремому (спеціальному) журналі.
З метою якісного
оцінювання навчальних досягнень учнів та для забезпечення оптимальної організації виконання обов’язкових
письмових робіт керівником навчального закладу (його заступником) складається
графік проведення окремо на І та ІІ семестри. Графік передбачає проведення, як
правило, не більше однієї письмової контрольної роботи протягом навчального дня.
3.2.
Виставлення оцінок до класного журналу
Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує
дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учня (учениці).
Тематична оцінка виставляється до класного
журналу в колонку з надписом Тематична
без дати.
При
виставленні тематичної оцінки
враховуються всі види навчальної
діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення
окремої тематичної атестації при
здійсненні відповідного оцінювання не передбачається.
Якщо
учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на
уроках протягом вивчення теми, не виконав(ла) вимоги навчальної програми, у
колонку з надписом Тематична виставляється н/а (не атестований(а)).
Тематична
оцінка не підлягає коригуванню.
Семестрова оцінка
виставляється без дати до класного журналу в колонку з надписом І семестр, ІІ семестр. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних
оцінок. При цьому
мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці)
з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення,
складність змісту тощо.
Якщо учень (учениця) був(ла)
відсутній(я) на уроках протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки
за І семестр чи ІІ семестр виставляється
н/а (не атестований(а)).
Семестрова оцінка може
підлягати коригуванню. Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати у колонку з надписом Скоригована поруч із колонкою І семестр або ІІ семестр. Колонки для
виставлення скоригованих оцінок відводяться
навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати.
У
триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх
замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або з
певних причин не були атестовані, звертаються до керівника
загальноосвітнього навчального закладу із заявою про проведення відповідного
оцінювання, у якій мотивують причину та необхідність його проведення.
Наказом керівника загальноосвітнього навчального закладу створюється
комісія у складі голови (керівник навчального закладу або його заступник) та
членів комісії: голови методичного об’єднання, вчителя, який викладає предмет у
цьому класі, а також затверджується графік проведення оцінювання. Коригування семестрового оцінювання
проводиться не пізніше п’яти днів після подання заяви. У разі хвороби учня
(учениці) чи інших поважних причин термін може бути подовжено.
Члени комісії готують завдання, що
погоджуються на засіданні шкільного методичного об’єднання і затверджуються керівником навчального закладу. Завдання мають охоплювати зміст
усіх тем, що вивчалися протягом семестру. Оцінювання проводиться у письмовій
формі. Письмові роботи зберігаються протягом року.
На голову комісії покладається
відповідальність за об'єктивність оцінювання та дотримання порядку його
проведення. Комісія приймає рішення щодо його
результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову.
У
разі, якщо учневі не вдалося підвищити результати, запис у колонку Скоригована не робиться.
За результатами оцінювання видається
відповідний наказ керівника навчального закладу. Скоригована семестрова оцінка
за І семестр виставляється до початку ІІ семестру, за підсумками ІІ семестру –
не пізніше 10 червня поточного навчального року.
Підвищення семестрової
оцінки учнями:
-
9-х
класів - не дає їм права на отримання свідоцтва з відзнакою;
-
10-11(12)-х
класів - не дає їм права бути
претендентами на нагородження золотою „За особливі успіхи у навчанні” та
срібною „За успіхи у навчанні” медалями.
Річна оцінка
виставляється до журналу в колонку з надписом Річна без зазначення дати не раніше, ніж через три дні після
виставлення оцінки за ІІ семестр.
Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових
оцінок.
У разі коригування
учнями оцінки за ІІ семестр, річна оцінка виставляється їм не пізніше 10 червня
поточного року.
У випадку неатестації
учня (учениці) за підсумками двох семестрів у колонку Річна робиться запис н/а (не
атестований(а)).
Річна оцінка коригуванню не підлягає.
Виставлення оцінки з державної
підсумкової атестації здійснюється у колону з надписом ДПА без зазначення дати.
За бажанням випускників навчальних закладів
системи загальної середньої освіти як
державна підсумкова атестація можуть бути зараховані результати зовнішнього
незалежного оцінювання, про що видається відповідний наказ керівника
навчального закладу. У такому випадку результати зовнішнього незалежного оцінювання з конкретного
предмету виставляються до журналу у
колонку з надписом ДПА.
Прізвища учнів, які
виявили бажання зараховувати результати зовнішнього незалежного оцінювання як
державну підсумкову атестацію, до
протоколів проведення державної підсумкової атестації з предмету не вносяться.
Учням, які не пройшли державну підсумкову атестацію, у колонку з надписом ДПА робиться запис н/а (не атестований(а)).
Випускникам, які звільнені від проходження державної
підсумкової атестації, робиться запис зв.
(звільнений (а)).
Учням, яким оцінка з державної підсумкової атестації
переглядалася апеляційною комісією, за її результатами виставляється оцінка у
колонку з надписом Апеляційна без
дати.
3.3. Оцінювання навчальних екскурсій
та навчальної практики.
Екскурсії, передбачені змістом навчальної програми, обліковуються на відповідних сторінках
навчальних предметів класного журналу та можуть оцінюватися вчителем.
Відповідно до методичних рекомендацій щодо організації
навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та
навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів (від 06.02.08
№1/9 061) навчальна практика оцінюється і обліковується на окремих спеціально відведених сторінках
журналу.
Оцінки за навчальну
практику та навчальні екскурсії виставляються в журнал окремим рядком та можуть
враховуватись при виставленні річних оцінок з відповідних предметів.
Немає коментарів:
Дописати коментар