ВІКТОРІЯ БОСЬКО
СВОЄ-
РІДНЕ
Поезія – це завжди неповторність,
якийсь безсмертний
доторк до душі…
Ліна Костенко
До читачів
Світ літератури завжди приваблює небайдужих,
чулих, емоційних людей, тих, які вважають пізнання світу духовною потребою,
власним обов’язком для розвитку своєї душі. Мистецький твір, як відомо, має
різні форми вираження – це і картини, і фотосвітлини, і музична композиція, і
кінофільм. Список можна продовжувати, проте особливої виразності набуває саме
художній твір, який передає часопростір зображуваного, стиль чи художній намір
задуманого, внутрішні поривання автора до архетипових категорій добра і зла,
любові та ненависті, побутового та громадського засобами красномовства.
Поезія як жанр літератури, має на меті у
лаконічній формі познайомити читача із задумом митця, розкрити невеличку
історію завдяки арсеналу зображальних засобів, звернути увагу на особливі
акценти-деталі у творі, дослідити тематичну своєрідність висловлюваного.
Наративна функція поета – це не лише викликати емоцію у сприйнятті твору, а
й пробудити читацьку свідомість, приспану «нечитацьки часом», занурюючи
реципієнта у глибинний мисленнєвий контент літератури, а також дає відповідь на
важливе питання пошуків сенсу буття людини, яке полягає у її внутрішній гармонії та високій духовності.
Бо як свідчить практика, жодна матеріально
забезпечена людина не є щасливою, а, отже, і не є вільною. Відтак вільною людина почувається лише в якості митця
– у нашому випадку – творця поезії.
Насолоджуйтесь
читанням!
З повагою, Вікторія Босько
Своїм рідним присвячую
Мамі
Ці квіти я тобі дарую,
Моя матуся дорога,
Всі квіти, що ростуть у полі:
Ромашка, дзвоник, сон-трава!
Всі квіти, що в оранжереях
Тобі дарую залюбки:
Піон, троянди, гладіолус,
Але найкраща квітка – Ти!
Жнива
На полях кипить робота –
То ідуть жнива,
Комбайнери намолотять
На весь рік зерна.
Праця в них завжди нелегка –
День і ніч збирай
Для народу України
Золотий врожай.
Вірші
Мої слова складаються у вірші
Не розумію, як то так буває.
Думки сплітаються у дивнії стовпці,
Коли міркую я або ж відпочиваю.
Слова, слова! То знак в моїй душі,
Який урізавсь гостро в моє серце.
Слова, що переходять у вірші
Звучать, по-моєму, так щиро, так відверто.
Хтось скаже творчий дар,
Покликання в житті –
Писати невгамовно і несамовито,
А я пишу для себе, для душі,
Якій потрібно щастя й суму спити!
Враження
Ставок між схилами багатоповерхівок
Заріс водоростями, позеленню вкривсь,
Убрався шатами вербових гілок,
Рясними краплями дощу упивсь.
Ще і не осінь, але вже й не літо,
Затишними галявинами бродить сум.
І так від нього мріється кудись подітись,
Та осінь є початком довгих дум…
Сумує церква в новому районі
На баню золота спадає сірий дощ.
Сильнішими краплинами зганяє всіх додому,
А ти додому зовсім йти не гож.
Пробігся пес, стрибаючи на волі,
Зелених, ще не жовтих стежечок,
І граючись з дощем, неначе у погоню,
Від сильних крапель його зовсім змок.
На клумбах оживають чорнобривці
Й за мить вже багрянітимуть вогнем.
Я дихаю на повні груди киснем,
Найкращий відпочинок під дощем!
Коханий мій
Коханий мій, які бездонні очі,
Яка у них і радість, і журба,
Мої уста тобі «люблю» шепочуть,
Коханий чує й очі опуска.
Не треба мені сонця золотого,
Не треба мені райдуг і дощів,
А треба лише погляду твого ясного
Й реальності з тобою, а не снів.
Надія
Я тихо гину й падаю у прірву,
Здається мить – і вже мене нема,
Та кожен день, спілкуючись з людиною,
Шепчу собі: я не одна така.
Буває очі засиніють сумом,
Буває серце стогне від журби,
Та я ще вірою живу і мріями.
Надіє, ти мене не підведи!
Міста, міста убогої Вкраїни
Живуть одним прискореним життям,
Вони мені нагадують руїни,
Руїни душ, де міг би бути храм.
Снують містами люди, як мурахи,
Тяжіють до шикарного буття,
Та тільки душі їх гнилі й невдахи,
Бо вже давно забули, що таке життя.
Надіє, дай тим людям зрозуміти,
Що щастя в чистоті, в духовній глибині.
Там, де трава, весняні ранки й квіти
Не може бути фальші і журби!
Брехня
Зрадливий той, хто в погляді лукавий,
Щебече в очі, повернувсь – плює,
З одного боку нібито ласкавий,
А з другого – в нагоді заклює.
Не вір солодкій проповіді гарній,
Дзвінкому щебетанню, мов в раю,
А вір простій промові незугарній,
Що кожним словом дякує знанню.
Брехня, брехня! Тебе чимало в світі,
Ти швидко так крокуєш між людьми.
Для одного – ти спосіб уціліти,
Для іншого – ти спосіб боротьби.
Дороги всі ведуть до Києва – то вірно.
Куди ж життєвою дорогою дійдеш?
Якщо брехати ти в
сучасному житті не вмієш,
Не вб’єш чи не оббрешеш,
не вкрадеш?
Мабуть, блукати світом будеш довго
І не одне століття, і не два.
Брехня, брехня…Навколо чути голос:
А де ж та правда? Що, її нема?
Я дякую урокам твоїм, мамо,
Любов до правди виховала ти.
В житті тепер брехні руйную я вігвами,
І розумію, правда – то є крок до самоти.
Радій!
Хтось каже: одинока
І сміється!
Хтось каже: гарна!
Гляне і мовчить.
А серце в неї
Все частіше б’ється
Його не обманути,
Не спинить!
В очах її веселі барви сонця,
В душі співає пісня золота,
Нічого, що немає хлопця,
Який додому ще не проводжа!
Ти не сумуй!
Які ж то твої роки!
Ти – молодість! Ти – гордощі весни,
Хай краще у твоїй душі іскриться промінь сонця,
Ніж проростає терен – ягоди журби!
Радій життю! То байдуже, що хтось ще
Звуку струни душевної твоєї не відчув,
Радій життю! А хто не зрозумів це,
То, мабуть, і глухий, і невидющий до любові був!
Сумна любов
Тобою я давно переболіла
Чи сум то був, чи розпач, чи жура?
На крилах щастя линути хотіла
До тебе, в місто з берегом Дніпра.
Мій біль, мій жаль потроху гаснув
Тоді, як усвідомила одне:
Коханням ти до мене ледве дихав,
Та і кохання те якесь було сумне.
Тобою я давно переболіла
Зцілила рани, випроставшись знов,
Із серця я свого тебе давно звільнила
Тепер я маю давню згадку про сумну любов.
Я
сумую…
Я сумую за затишним домом,
Золотим моїм рідним краєм,
Де поля світанково буяють,
І матуся так тепло стрічає.
Коли брат в телефонній розмові
Тихо зронить: коли приїжджаєш?
Я сумую за затишним домом,
Де вітри Гуляйполем витають.
Коли їду, додому вертаюсь,
В кожнім пагорбі й дереві в гаю,
Я сумую за
затишним домом,
Впізнавати своє намагаюсь.
Де так люблять мене і чекають,
Гарне небо, чудовії ночі.
Там блакитного кольору очі
Мого батька мене зустрічають.
Відїжджаючи в
місто далеке
Моє серце у рідному краї,
Я сумую за затишним домом,
Де матуся так тепло стрічає!
Відпочинок
Камінчик по воді, мов коник-стрибунець
Розбурхав спокій озера сільського,
А сонце, граючись, пускає промінець
Від літньої людини до малого.
Пісок устелений веселими людьми,
Що лише на вікенд відпочивають,
А озеро край берега – дітьми,
Що в ігри жартівливі з криком грають.
На озері ми з подругою теж
Красу природи спрагло споживаєм,
І радощам немає нашим меж,
Що ми чудово так відпочиваєм.
Враз небо кліпнуло очима до води,
Немов домовилося про якусь інтригу.
І сльози спершу ніжно полились,
А потім піднеслись до тембру громового крику.
Ховались люди хто куди могли:
Під речі, одяг, рушники
Та лити, як з відра, не припиняло.
Ми з подружкой під деревом були,
А потім до вогня сусідського попрямували.
Зігрілися, пронизані димком,
Смачні додому ми вертали.
І дихав ліс, і озеро стояло,
І щастя у її й моїх очах буяло!
Подих
В небі синім, в
небі світлім
Пахне радісна весна.
Сонце грає, сонце
кліпа
Всіма барвами
добра.
Не зима вже диха
важко
Грубим подихом
морозним,
А прекрасно і
відважно
Вітерець весни
тривожний.
Ще невпевнено і
ніжно
Тихо, ледь-ледь обережно
Доторкнеться він
привітно,
Не лишившись
непомітним.
Ти чарівна, ти
безмежна
Панна з синіми
очима.
Пахнеш сонцем,
пахнеш світлом
З оберемком квітів
за плечима.
Синочок
Сонячний промінчик
Поруч на подушці
Тихо, світанково,
лагідно дріма.
Маєш чорні очі,
маєш чорні брови,
Найдорожчі в світі,
Кращих і нема.
Ці казкові вії,
губки пелюсткові,
Чарівливий носик
сонно спочива.
Мамине дитятко,
ніжне кошенятко,
Дороге малятко, моє
зайченя.
Сонко подарує сни
тобі казкові,
Радісну веселку з
сонечком ясним.
Ніжно-фіалкові,
золоті, чудові
Сни твої хай
будуть, найрідніший син!
********
Не шукай мене
поглядом більше,
Не твоя і твоєю не
стану,
Поверни всі слова
мого вірша,
Що згубив ти роки
за роками.
Говоріть, говоріть
мені очі,
Про зорю, про любов
світанкову.
А вуста хай мовчать
і не хочуть
Тебе чути і бачити
знову.
Матусі
Руки золоті,
Голос найніжніший,
Що в моїй душі
Кожен день бринить.
Очі чарівні,
З тисяч –
наймиліші,
Поглядом ласкавим,
Радують щомить.
Усмішка така,
Наче сонце в небі
Визирнуло десь
З непроглядних
хмар.
Ти у нас одна -
Найдорожча в світі,
Зіронька ясна
Із сузір’я Лев.
Муза
По дорозі мої вірші
розтріпалися,
Десь кудись вони
пішли – подівалися.
Перед музою стою
вся спустошена,
І поезія моя
запорошена.
Снігом білим у
сувій ти закутана,
Темним мороком
ночей ти обплутана,
Не мовчи, поговори
хоч хвилину,
Бо без тебе і
віршів я загину.
Коханому
Кохаю, мій милий,
кохаю
Тебе вже не рік і
не три.
Тебе милий мій
добре знаю,
Пізнав вже давно
мене й ти.
Люблю твої очі
чарівні,
І усмішку світлу
твою
Найбільше ціную –
надійність
Й підтримку у
всьому знайду.
Тебе розумію без
слів я
І погляд твій можу
читать,
Та все ж в тобі є
таємниче,
Що зовсім не можу
пізнать.
А ця таємниця
прекрасна,
Що вабить мене без
упин.
Моя ти любов,
кароока
Ти в світі для мене
один!
***
Білим пухом
Завірюха
Налетіла, ти
послухай.
І до мене
пригорнись
Стане тепло як
колись.
За великими валками
З снігу й теплими
хатками
Бачу юність
молодечу
Там щедрує ще
малеча,
Там по селах
колядують,
Козу водять - не бідують.
Все в достатку, все
гаразд
Прокидаюсь – бачу
враз
Біле поле, білий
гай
І блакитний
небокрай
Та сніжинок білий
вальс
Закружляв мене
якраз.
***
Любов до мами –
океан безмежний,
Що іноді не
передать словами
Це теплий промінь
сонця на весні,
Що гріє ніжно і
торкає обережно.
Любов до сина – то
вулкан,
Який нічим не
зупинить, не загасити.
Любов до мами й
сина – почуття,
Які ніколи не
розпорошити.
***
Старий годинник на
стіні,
Збігають швидко так
хвилини.
Цей час вимірює нам
дні,
Як це не сумно для
людини.
Хтось цілий вік
прожив – не жив,
Хтось юний зіркою
засяяв,
Замиготів і враз
згорів,
Яскравий слід в
житті зоставив.
Ця філософія життя
Мінорну думку нам
пророчить,
Що перейдем у
небуття
Хоч, власне, ми
цього й не хочем…
Та навіть вода
камінь точить.
Літературі
Лірика найкраща у
Тараса,
Слово його - спис чи булава.
Мова його річкою
лилася
Від кавказьких гір
до вод Дніпра.
Драма найсильніша - у Карпенка,
Дія пружна, гостро
обвива.
Кіноповість – все ж
таки – Довженка,
Кращої допоки ще у
нас нема.
Проза гарна вся:
сучасна і минула,
Українське слово –
то душа,
Кожної людини, щоб
почута
І побачена крізь
призму слів була.
***
Догорає день
багряним сонцем
І за місто котиться
печаль
За моїм, за
батьківським віконцем
Виноградний лист
тріпочеться і жаль…
Жаль чи туга
огортає плечі,
Що біжать роки,
спливають дні.
Чути голос іншої
малечі –
Фото внуків в
рамках на стіні.
Мамин дім,
батьківська рідна хата
Сповнена і радості,
й тепла
Не забута, як то –
забувати?
Скільки теплих
років я тут провела.
Кожен ранок –
мамина турбота,
Шлях до школи,
безліч різних справ,
Університет, а
потім вже й робота,
Час з батьківського
гніздечка вилітать настав.
Весь батьківський
двір буяє у трояндах,
Куди кинеш зір –
торкнулась татова рука.
На городі музика
бринить бджолина,
Отчий дім – то є
оазис затишку й тепла.
***
Підійди, поговори
зі мною
Скинь з моїх плечей
печаль
Обійми лиш
усмішкой одною
І кудись зникає сум
і жаль.
Поцілуй долонями
своїми
Рідний стан,
довірливі уста
І без слів
навчились розуміти
Діалог очей. Навіщо
ті слова?
***
Квітують вишні у
саду
Ти йдеш до мене,
А я до тебе тихо
йду
Під вальс Шопена.
Я чую тихий шерех
віть
Тріскоче гілка.
Біля підніжжя гір
Карпат
Бринить сопілка…
І горобці
цвірінь-цвірінь
Снують по саду.
І бджоли гучно так
гудуть
Нам серенаду.
Своє, рідне…
Притулюсь до твоїх
рук,
І спочину.
Ти для мене є один
–
Батьківщина.
Голос твій – то
гомін трав
Мого краю.
Ні! Тебе я не
люблю…
Я кохаю!
На колінах в тебе я
Відпочину.
Ти для мене –
рідний, свій –
Батьківщина!
Балада
На городі у бабусі
Три верби журилися.
Біля ставу над водою
Голови схилилися.
Одна другій промовляє:
Як часи змінилися!
Знали голод, війну, холод,
А таке й не снилося…
Ходив козак, коня водив,
Як була дитиною.
Ішов парубок, бродив
З красною дівчиною.
Як зростала дівкой я,
То панів «ганяли».
Все для бідних земляків,
Про них тілько дбали.
Колективи утворили,
Разом працювали.
На своїй землі своє,
Сіяли й збирали.
Пройшов чобіт,
Свій свого викосили силу… -
Каже друга тут верба,
-А скількох в могилу…
На війні, то гірш нема,
Чулось і вчувалось,
Як фашист нищив людей
До зорі й не бралось…
-Зараз інша вже війна,-
Промовляє третя…
-Та фашиста вже нема,
-Есть Ваня и Петя.
Скільки, сестроньки мої,
Будуть в полон брати
Україну дорогу,
Синів розпинати?..
На городі у бабусі
Три верби журилися.
Біля ставу над водою
Голови схилилися.
Школа
У дворі збудована школа
Стежечками до себе вабить.
Зелень трав, все буяє довкола
На поріг цей ступити радить.
Всі крокують й шикуються струнко,
На вустах першокласників радість,
А в серцях старшокласників лунко
Перший дзвоник диктує сталість.
Ви не плачте, улюблений вчитель,
Що роки за роками спливають.
Ваші учні – то Ваші діти,
Гарний спогад про себе лишають.
Не важливо, моя дитино,
Що робота твоя – турбота,
А важливо служити Людині
В цьому вища твоя нагорода!
Журавлі
Журавлі над полем курличуть,
Розрізаючи крилами небо,
Щастя й радість до себе кличуть,
А я кличу тебе до себе.
Вже осінні дощі заснували
Землю всю і пожовклі діброви,
Сизо-сірі тумани скували,
Узяли у полон нас з тобою.
Мряка…,вітер осінній..,вогко…,
Светрик теплий щось зовсім не гріє,
Обрій…, сонце скотилось глибоко,
Лиш в душі нашій вогник тліє.
Він надії запалює пломінь,
Буде радість у нашому краї.
Сонце сходить…, ранковий промінь
Наші душі теплом огортає.
5 клас. УКРАЇНСЬКА МОВА. Розробка уроку
Тема: Власні і загальні іменники. Велика
літера у власних іменниках
Мета: повторити і
поглибити знання учня про іменник як частину мови, з’ясувати
особливості написання іменників, навчитися їх використовувати у повсякденному
житті; формувати уміння знаходити іменники у текстах, визначати їх роль у
реченнях, за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу
розвивати культуру мовлення.
Тип
уроку: урок формування практичних умінь
і навичок
Хід уроку:
І.
Мотивація навчальної діяльності учня.
ІІ.
Бесіда за таблицею з метою діагностування рівня навчальних досягнень учня:
Іменник
Що означає предмет?
На
які питання відповідає?
Морфологічні ознаки:загальні і власні назви,
істоти і неістоти, рід, число, відміна, відмінок.
Синтаксична роль-підмет, присудок та інші
члени речення.
ІІІ. Слово вчителя:
Іменники бувають з конкретними та
абстрактними назвами.
Конкретні
Виражають поняття, що сприймається органами
чуття: палац, школа, дідусь.
Абстрактні
Назви узагальнених понять – дій, процесів,
властивостей, якостей: ніжність, вибори, докір.
IV. Пошукова робота
учня:
Вправа 1.
Узагальнити одним словом поняття, записані
в кожному рядку:
1.
Тарас, домовик,
чоловік, добряк –
2.
Книжка, парта,
вазон, окуляри –
3.
Дерево, трава,
квітка, боровик -
4.
Дощ, веселка, вітер,
сніжинка –
5.
Соловей, корова,
щука, кіт –
Який висновок можна зробити про назви
предметів в українській мові?
Вправа 2.
Дібрати до загальних назв власні назви –
іменники:
1.Персонажі казок –
2.Країни –
3.Моря –
4.Гори –
5.Вулиці –
6.Назви цукерок –
7.Марки автомобілів –
8.Діячі спорту –
Пояснити правопис слів за правилами схеми.
Велика буква у власних назвах:
1.Імена, по батькові, прізвища, псевдоніми,
назви дійових осіб у творах:
Ігор, Лариса Петрівна, Леся Українка,
Телесик.
2.Клички тварин: собака Барсик, кіт Мурзик.
3.Власні географічні назви: Північ, Італія,
Херсон.
4. Назви найвищих державних посад:
Президент України, Генеральний прокурор України.
5.Назви історичних подій, свят: Новий рік,
Великдень.
6.Назви вищих державних установ та
організацій: Президія Верховної Ради України, Академія наук України.
7.Назви книг, журналів, пароплавів: газета
«Новий день», корабель «Дніпро».
8.Назви орденів, відзнак: Орден
Незалежності, медаль «За відвагу».
9. Перше слово у складних назвах культурних
установ: Будинок культури, Клуб письменника.
Словниковий диктант:
Написати під диктовку іменники. Пояснити
правопис.
Тарас Григорович Шевченко, річка Либідь,
Дніпро, майдан Незалежності, оповідання «Морозенко», журнал «Соняшник»,
Україна, Ярослав Мудрий, Центральна Рада, Київ, Карпати, байка «Вовк та Ягня».
З двома поданими іменниками (на вибір учня)
скласти речення.
***Склади усний твір «Моя улюблена країна»,
використовуючи власні та загальні назви іменників.
Творча робота
за класною роботою з теми: «Розігрування ситуативних діалогів»
Повторити розділові знаки при діалозі.
Тренувальна вправа:
Скласти діалог на тему: «Я у бібліотеці». Активно використовувати іменники. Підкреслити
їх.
V. Підведення
підсумків уроку.
9 клас. Українська література.
Розробка уроку
Тема: Вічна тема кохання в поезії Петра
Гулака-Артемовського «Рибалка»
Мета: розвивати читацькоцентричний контент учня,
пробуджувати інтерес до українських звичаїв, а також традицій світової
літератури; вміти аналізувати, співставляти художні світи різнонаціональних
творів; вчитися формувати власну думку у процесі сприйняття вивченого
матеріалу; виховувати критичного читача, поціновувача поезії.
Обладнання: портрет письменника, збірка
поезій, репродукції картин відомих художників.
Хід уроку:
І. Актуалізація опорних знань:
1. Слово вчителя:
-
Діти! Ви ознайомилися самостійно з біографією П. Гулака-Артемовського (прийом
випереджального навчання). Кількома словами охарактеризуйте його як творчу
особистість.
(Як для свого часу - непересічний, активний,
цілеспрямований)
-
Що найбільше вразило,
коли ви читали про нього?
-
Те, що працював учителем
у приватному пансіоні; був домашнім учителем у сім’ях польських поміщиків; викладав польську мову у Харківському університеті;
був його ректором.
-
Виходячи з цього, можемо
підсумувати, що у час Гулака-Артемовського українська культура та література
перебувала під тиском Речі Посполитої, освіта була по кишені лише дітям з
багатих родин, знання з польської мови поет удосконалював у мовному середовищі
поляків.
-
У якому ж столітті жив і
творив поет?
-
У 19 столітті.
-
А який край представляє?
-
Київщину (с. Городище)
-
Діти! Хочу додати,
Гулак-Артемовський народився на зламі століть (к.18-поч. 19). Як ви гадаєте,
про що це свідчить?
-
Про те, що він ввібрав
дух двох епох.
-
Те, що він є, певною
мірою, новатором, реформатором.
-
Сформував інший, власний
світогляд на дійсність.
-
Крім того, ви повинні
знати, що Гулак-Артемовський не лише поет, перекладач (у 18-поч.19ст. активно
розвивалася перекладна література), а й байкар. Наприклад, у передмові до байки
«Пан і пес» він пояснює як потрібно читати і вимовляти окремі літери і слова.
Що це, як не одна з перших спроб унормувати правопис української мови?
-
Отож, бачимо, що
Гулак-Артемовський ще й лінгвіст. Дійсно, як ви говорили на початку уроку – це
активний громадський діяч і творчо обдарована людина.
2. Мотивація:
-Зверніть увагу на тему нашого заняття.
Визначте у ній ключові слова.
- Вічна, кохання.
-Гаразд. Діти, як ви
розумієте значення цих слів?
ВІЧНИЙ – те, що назавжди,
до кінця життя.
КОХАННЯ – любов, щире
взаємне почуття.
-А чим відрізняється, на
вашу думку кохання від любові?
-Може бути кохання до
мами, Батьківщини?
-Ні, тільки любов.
- Звернімося до
помічника-тлумачного словника(лінгвістична розвідка). Як у ньому трактується
слово кохання?
-Це почуття глибокої
сердечної прихильності до особи іншої статі.
ІІ. Вивчення нового
матеріалу:
Сьогодні на занятті ми вивчаємо баладу
Гулака-Артемовського «Рибалка». Давайте прочитаємо її.(Виразно читає учитель)
-Яке
враження на вас справив твір? (Добре)
-Які емоції переважають від почутого?
(1-позитивні, 2-сум, співчувають рибалці)
- На що звернули особливу увагу? (на описи
головних героїв, пейзажні замальовки).
-Якщо у вас зараз були б кольорові олівці, як
би ви зобразили пейзаж? Які кольори у вас переважали б? (Темні – хвилі
бурхливі, вода шумить)
-Добре, про що це свідчить?
-Про стан головного героя – Рибалки (цитата з
тексту: «Сумує він, - аж ось реве, аж ось гуде, - і хвиля утікає»). Все
говорить про передчуття горя, невдачі, депресивний момент у тексті.
-Про що говорять такі рядки балади?
«Що рибка смик – то серце тьох!
Серденько щось Рибалочці віщує:
Чи то журбу, чи то переполох,
Чи то коханнячко?..Не зна він – а сумує!»
-Про очікування чогось незнаного, незвіданого.
А ще головною емоцією уривку є сум, передчуття недоброго, лихого.
-Як ми знайомимося з образом
Дівчиноньки?Наведіть приклад з тексту?(«…аж ось гуде, - і хвиля утікає…! Аж
гульк!..З води Дівчинонька пливе») – поява її образу є несподіванкою як для читача,
так і для Рибалки. Принцип раптовості дуже вдалий, щоб вас вразити, звернути
увагу на її опис-характеристику - «брівками моргає», «вона й морга, вона й
співа». Це образ звабниці, спокусниці.
-Діти, що це за Дівчинонька? Хто вона така?
-Русалка.
-Що ви знаєте про русалок з української та
світової літератури?
Інформаційна довідка:
Русалки
– це істоти слов’янської міфології, водяні духи жіночої статі,
дівчата-утоплениці. Мовознавець П. Шафарик доводить етимологію лексеми
«русалка» від річки Руса. Властиві для більшості міфів різних народів (сирени,
ундини). Серед українських русалок виділяються мавки (нявки) – з прасл.
небіжчики. З латинської росалія – назва свята весни. У стародавньому Римі
свято dies rosae («розає»)
– день троянди належить до язичницького, коли поминали
померлих, атрибутом дня були вінки зі свіжих троянд.
Ставали русалками дівчата, що потонули чи померли на Зелені свята.
В
українській міфології входять до класу демонів (перенесення в таємничу сферу).
Промені сонця не доходять до них на глибину. У баладі вжито прийом антитези
для кращого переконання Русалкою Рибалки, для посилення принципу зваби (5,6,7
стопчики). Батьківщиною русалок вважали річкові ями Дніпра, звідки вони
розходилися по інших водоймах України. Найнебезпечнішим з усіх циклів
календарних свят вважався «Русальний
тиждень». Коли русалки приваблювали парубків і дівчат і лоскотали їх до смерті.
Робота зі смарт-дошкою:
Зверніть увагу, образу русалки у світовому мистецтві відводиться вагоме
значення. Наприклад у живописі 19 століття маємо полотна:
Композитор Мендельсон створив концертну
увертюру «Прекрасна Мелюзина», Клод Дебюссі створив оперу «Пелеас і Мелізинда»,
лібретист Анрі де Сен-Жорж та композитор Фроманталь Галеві оперу «Чарівниця».
Цікаві факти:
-У
Варшаві герб має зображення русалки, що тримає меч і щит (syrenka).
-На емблемі американського кофейного концерну
Starbucks зображена сирена,
спокуслива русалка, як і кава, що дістається здалеку, із-за морів. (м.Сієтл,
США).
-астероїд Мелюзина 1893р. №373
Як бачимо, тема Русалок є цікавою для всіх
європейських народів, суміжні мотиви зустрічаємо у різних галузях мистецтва і у
різні епохи. Отже, можемо сміливо говорити про місце і роль української
літератури в контексті світової.
В українській міфології за свєю
природою русалки не мають нічого подвійного (як у
інших європейських міфах – жінка=риба з хвостом) – це лише різновид
мерців – символ спокуси і небезпеки, що чатує на людину у воді. Вона є ще
виявом туги за земним життям. Оберегом від них були – хрест і полин
(євшан-зілля).
У Артемовського: «Ходи ж до нас, покинь ти
удку пріч, - Зо мною будеш жить, як брат
живе з сестрою!»
-
Діти, чи звернули ви
увагу, які два художні світи є у цій поезії?
-
Реальний (світ Рибалки)
та ірреальний, романтичний (світ Дівчиноньки). Парадоксальним є те, що у поезії
відбувається злиття=симбіоз двох світів, взаємопроникнення. Русалка мріє про
життя з Рибалкою на власній території, у воді, але за традиціями земного життя.
Рибалка ж бажає пізнати кохання,і, піддаючись спокусі, потрапляє в ірреальний
світ.
ПРИЧИНА?
-Чому так, як ви вважаєте? Русалку можна зрозуміти, її потяг до земного. А
як зрозуміти потяг Рибалки до потойбічного? Ваші думки? (підкріпити цитатами з
тексту): - «Серце тьох…», «Сумує він…»,
«Серденько… віщує: Чи то журбу, чи то переполох, Чи то коханнячко?».
Очевидно Рибалка перебуває в стані очікування кохання, є потреба, проте немає
об’єкта бажаного. Про це чітко говорять дієслова та іменники влучно дібрані
автором. Звичайно, поява Русалки і є джерелом задоволення емоційної сфери. На
цей рахунок маємо гарне іноземне прислів’я «В омут с головою». Рибалка прагне,
як і будь-який молодий чоловік, пізнати непізнане, спити любовний трунок до
кінця, не розмірковуючи про наслідки:
«Вона ж морга, вона й співа…
…Рибалка хлюп!..За ним шубовсь вона..!»
-Яку роль відіграє у творі художня деталь
вода – се дзеркало?
Образ дзеркальності води – це заклик до
пізнання самого себе.
-Як закінчується твір? Чи подобається вам кінцівка? (власне висловлювання)
-Чи змінили б ви кінцівку твору? Якщо так, то як саме? (власне
висловлювання).
ІІІ. Заключний етап:
-Діти, хто був уважний, сьогодні на уроці на що ми не звернули увагу в
тексті?
-На епіграф.
-Правильно.
Вчитель виразно читає епіграф німецькою мовою, потім учень читає переклад.
-Як ви гадаєте, яку роль він відіграє у баладі?
-Налаштовує читача на сприйняття твору, вказує на короткий зміст балади,
розповідає про що буде йтися у тексті.
-Ми говорили з вами про важливий вплив європейської літератури на
українську, про важливість текстів-переспівів у 19 столітті, перегуки у
міфології різних культур. Хочу звернути
вашу увагу на те, що твір «Рибалка» за жанровою своєрідністю – малоросійська
балада, так зазначає сам автор.
ІV. Тому домашнім
завданням для вас буде:
І рівень(для всіх) –вивчити за підручником визначення балади, знати особливості
стильвої течії романтизм.
Написати власне висловлювання з теми: «У чому радість і трагізм
кохання?»(опираючись на вивчене).
ІІ рівень (для допитливих) – опрацювати статтю Бойко Ганни Анатоліївни//
Порівняльний аналіз перекладу поетичного тексту (на прикладі балади Й.-В. Гете
«Рибалка» на українську), простежити зв'язок текстів. (Див.:інтернет-ресурс)
Вивчення теми «Прикметник»:
Тема блоку: Прикметник:
загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Групи прикметників за
значенням: якісні, відносні, присвійні. Перехід прикметників з однієї групи в
іншу.
Учні
повинні знати:
-морфологічні
ознаки прикметника, його синтаксичну роль; групи за значенням.
Учні
повинні вміти:
-знаходити
прикметники в реченні; визначати його морфологічні ознаки; синтаксичну
роль; виділяти групи прикметників за
значенням.
Міжпредметні
зв”язки:
література, музика.
Внутрішньопредметні
зв”язки:лексикологія,
культура мовлення і стилістика.
Тема
першого міні-блоку:
Прикметник:
загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Мета:
поглибити знання учнів про прикметник як частину мови; формувати пізнавальні
вміння відрізняти прикметник від інших частин мови; правильно визначати
морфологічні ознаки, синтаксичну роль; удосконалювати навички правильного і
доречного використання прикметників в усному і писемному мовленні: виховувати
любов до природи, бережливе ставлення до неї.
Тип
уроку: урок засвоєння нових знань, з елементами повторення
Форма:
урок-дослідження
Хід
уроку:
І.
Організаційний етап
ІІ.
Установчо-мотиваційний
Учитель
читає: Морозний день. Повітря мов кришталь.
Дорога
з-під саней врозліт. І манить невідома даль.
У білий
світ – у дуже білий світ.
Зробились
коні білими в бігу,
Малюнок
сонця начебто поблід,
На
білому, аж синьому снігу
Такий
рипучий білосніжний слід.
За
допомогою якої частини мови ми змогли зримо уявити те, про що почули?
Повідомлення
теми і мети уроку. Мотивація.
ІІІ.
Актуалізація опорних знань:
До слова
мама підібрати епітети.
Мама…(добра,
ніжна, мила, любляча).
1. Визначити
частини мови.
2. Підібрати
синонім до слова «прикмета» (ознака).
3. Робота в
парах. Дослідити слово «прикметник» методом морфологічного аналіз.
4. Провести
аналогії з іменником.
5. Сформулювати
правило про прикметник.
IV. Засвоєння нового матеріалу:
Читання з позначками;
Доповнити схему-опору про прикметник;
V.Закріплення вивченого матеріалу (За
підручником Впр. 370).
VI.Коментований диктант. Робота біля дошки
(контроль учителя).
Сосновий ліс перебирає струни над берегами вічної ріки.
І смужка сонця тонко пурпурова далекий обрій пензликом торка.
(Визначити рід, число, відмінок, синтаксичну роль).
Дослідження-відновлення.
Робота з картками.
Відновити висловлювання, добираючи слова, які б краще передавали ознаки названих у тексті
предметів.
Нещодавно ліс мінився…барвами, а сьогодні вже стоїть…
Лише дуби зберегли…Ноги глибоко утопають в …листі, яке…ковдрою лягло на…землю.
Незабаром настануть… морози. Засяє тоді ліс на …сонці..діамантами.
VII. Закінчення уроку.
Підсумок першого міні-блоку.
Мотивація роботи.
Рефлексія.
Тема блоку:Групи прикметників
за значенням
Мета: ознайомити учнів із групами прикметників за
значенням – якісними, відносними і присвійними; формувати вміння розрізняти
якісні, відносні та присвійні прикметники; пояснювати причини переходу
прикметників з однієї групи в іншу; удосконалювати вміння доречно вживати прикметники різних груп за значенням в
мовленні; виховувати культуру мовлення.
Хід уроку:
І. Організаційний етап.
ІІ.Установчо-мотиваційний
Тема, мета. Мотивація. Завдання до уроку.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
На дошці записано рядки з вірша.
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов’їні гаї
І твоя незрадлива, материнська ласкава усмішка
І засмучені очі, хороші, блакитні твої.
Завдання: знайти прикметники, підкреслити їх. Дослідити
значення прикметників (робота в парах).
Проблемне запитання: чи всі прикметники мають одні й ті ж
ознаки? Як вони діляться на розряди?
IV. Вивчення нового матеріалу.
-Робота з підручником. Учні дають визначення і наводять
приклади.
V. Закріплення вивченого матеріалу
(Впр.376).
VI.Застосування знань
-Робота в групах
-Робота з картками:
1. Назвіть власні приклади якісних прикметників, які
позначають:
а) колір; б) розмір; в)смак; г) температуру; д) душевні
якості.
2. Замініть у словосполученнях іменники, що стоять у
родовому відмінку, присвійними прикметниками.
Книжка Петра, порада батька, казки бабусі,подарунок
брата, вуха зайця, нора лисиці.
3. Утворіть відносні прикметники від поданих іменників:
Ліс, Україна, народ, козак, література, школа, поле,
мова.
Здатність прикметників переходити з однієї групи в іншу
залежно від означуваного слова, з яким вони вжиті.
Розподільчий диктант:
Ослячі вуха, осляча впертість, ослячі чоботи, баранячий
ріг, баранячий розум, баранячий кожух, лебединий пух, лебедина подушка,
лебедина вірність, вовчий хвіст, вовчий комір, вовчий апетит.
Закінчення уроку.
Домашеє завдання: Впр. 373, 388.
Творче завдання:написати твір-мініатюру «Зимові свята в
моїй сім”ї»(вжити прикметники:якісні, відносні, присвійні).
Тема блоку:
Правопис прикметників: не- з прикметниками, -н-, -нн- у прикметниках написання
прикметників разом і через дефіс. Урок-практикум.
Очікувані результати:
Учні повинні знати:
-правопис прикметників з не-.
Учні повинні вміти:
-правильно писати прикметники з вивченими орфограмами;
-знаходити і виправляти помилки у правописі прикметників;
-створювати висловлювання, використовуючи виражальні
можливості прикметника, писати твори-описи за картиною.
Міжпредметні зв*язки:музика, живопис, література.
Внутрішньопредметні зв’язки:лексикологія, фразеологія,
культура мовлення, стилістика, текст.
І. Актуалізація опорних знань: взаємоперевірка д/з.
Орфографічний аукціон (Учитель демонструє великі картки,
в яких є по кілька орфограм. Учні повинні швидко розпізнати їх і назвати. Хто
розпізнав найбільше карток – той переможець).
ІІ.Етап формування та вдосконалення умінь і навичок.
Порівняти написання не- з іменниками та не- з
прикметниками.
Робота біля дошки:
Записати речення, пояснити орфограми і пунктограми.
Прокоментувати написання не- з прикметниками.
Засяяв день над неосяжним світом, невпинний рух всіма
опанував. Всі ми люди не святі, а грішні.
ІІІ.Застосування знань:
Робота з картками:
Розкрити дужки. Розподілити словосполучення на дві
колонки:
Не- з прикметниками
Разом
Окремо
(не)високі дерева, ця дівчина (не)висока, його будинок
(не)високий, а низький, (не)заможні громадяни, мій брате (не)заможній,
(не)гідний вчинок, (не)щасний випадок, (не)гайний результат, (не)досяжна мрія,
(не)мічний дідусь,рішення (не)справедливе.
Коментоване читання
Міні-диктант «Захистіть орфограму»:
Невеселе сонце повільно сідало за високі сосни, падали
останні бліді відблиски на втомлену землю. Не прощалося з нею, а байдуже,
неквапно заплющувало своє не палюче око.
Підсумок уроку. Оцінювання.
Тема блоку:
Правопис прикметників:-н-,-нн- у прикметниках. Написання прикметників разом і
через дефіс.
Хід
уроку:
І. Організаційний етап
ІІ. Закріплення знань з теми:
-Евристична бесіда (Знання теоретичного матеріалу учні
представляють у формі опор, алгоритмів, схем, ключових слів, і навіть
віршиків).
ІІІ. Формування та вдосконалення умінь і навичок:
Завдання:
1.
Спишіть, вставте пропущені букви:
Стін…ий, мільйон..ий, здорове..ий, хлібн..ий, вечірн..ий,
гречан..ий, шипшин..ий, дерев»ян..ий, несказан…ий, машин…ий.
2.
Утворіть від поданих слів прикметники,
що означають збільшену ознаку або неможливість дії:
Страшний –
Високий –
Сильний –
Незлічений –
Нездоланий –
Порівняти пари
слів.
3.
Розподільчий диктант:
Записати у дві
колонки слова, які пишуться разом і через дефіс:
Далекоглядний,свіжовипрана,
ясночолий, срібно-синій, жовтогаряче, високоякісний, м'ясо-молочний,
зореносний, науково-дослідний, північно-східний, довгошиїй, трирічний, довготелесий.
4.
Утворіть складні прикметники від поданих
словосполучень. Доберіть до них іменники:
Осінь і зима,
східна Україна, світлий і коричневий, видобувати нафту, темна шкіра.
Гра «Лови
помилку»: Читаючи записані на дошці слова, учні знаходять і визначають помилки:
Небезпечний, не
бідний, деревинний, осіній, жовто-гарячий, невеликий, а малий, не вдачливий,
здоровений, незліченний, машино-будівний, легкокрилий, журавлиний.
Домашнє
завдання: Написати твір-мініатюру з використанням асоціативних словосполучень.
Вивчення теми «Прикметник»:
Тема блоку: Прикметник:
загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Групи прикметників за
значенням: якісні, відносні, присвійні. Перехід прикметників з однієї групи в
іншу.
Учні
повинні знати:
-морфологічні
ознаки прикметника, його синтаксичну роль; групи за значенням.
Учні
повинні вміти:
-знаходити
прикметники в реченні; визначати його морфологічні ознаки; синтаксичну
роль; виділяти групи прикметників за
значенням.
Міжпредметні
зв”язки:
література, музика.
Внутрішньопредметні
зв”язки:лексикологія,
культура мовлення і стилістика.
Тема
першого міні-блоку:
Прикметник:
загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Мета:
поглибити знання учнів про прикметник як частину мови; формувати пізнавальні
вміння відрізняти прикметник від інших частин мови; правильно визначати
морфологічні ознаки, синтаксичну роль; удосконалювати навички правильного і
доречного використання прикметників в усному і писемному мовленні: виховувати
любов до природи, бережливе ставлення до неї.
Тип
уроку: урок засвоєння нових знань, з елементами повторення
Форма:
урок-дослідження
Хід
уроку:
І.
Організаційний етап
ІІ.
Установчо-мотиваційний
Учитель
читає: Морозний день. Повітря мов кришталь.
Дорога
з-під саней врозліт. І манить невідома даль.
У білий
світ – у дуже білий світ.
Зробились
коні білими в бігу,
Малюнок
сонця начебто поблід,
На
білому, аж синьому снігу
Такий
рипучий білосніжний слід.
За
допомогою якої частини мови ми змогли зримо уявити те, про що почули?
Повідомлення
теми і мети уроку. Мотивація.
ІІІ.
Актуалізація опорних знань:
До слова
мама підібрати епітети.
Мама…(добра,
ніжна, мила, любляча).
1. Визначити
частини мови.
2. Підібрати
синонім до слова «прикмета» (ознака).
3. Робота в
парах. Дослідити слово «прикметник» методом морфологічного аналіз.
4. Провести
аналогії з іменником.
5. Сформулювати
правило про прикметник.
IV. Засвоєння нового матеріалу:
Читання з позначками;
Доповнити схему-опору про прикметник;
V.Закріплення вивченого матеріалу (За
підручником Впр. 370).
VI.Коментований диктант. Робота біля дошки
(контроль учителя).
Сосновий ліс перебирає струни над берегами вічної ріки.
І смужка сонця тонко пурпурова далекий обрій пензликом торка.
(Визначити рід, число, відмінок, синтаксичну роль).
Дослідження-відновлення.
Робота з картками.
Відновити висловлювання, добираючи слова, які б краще передавали ознаки названих у тексті
предметів.
Нещодавно ліс мінився…барвами, а сьогодні вже стоїть…
Лише дуби зберегли…Ноги глибоко утопають в …листі, яке…ковдрою лягло на…землю.
Незабаром настануть… морози. Засяє тоді ліс на …сонці..діамантами.
VII. Закінчення уроку.
Підсумок першого міні-блоку.
Мотивація роботи.
Рефлексія.
Тема блоку:Групи прикметників
за значенням
Мета: ознайомити учнів із групами прикметників за
значенням – якісними, відносними і присвійними; формувати вміння розрізняти
якісні, відносні та присвійні прикметники; пояснювати причини переходу
прикметників з однієї групи в іншу; удосконалювати вміння доречно вживати прикметники різних груп за значенням в
мовленні; виховувати культуру мовлення.
Хід уроку:
І. Організаційний етап.
ІІ.Установчо-мотиваційний
Тема, мета. Мотивація. Завдання до уроку.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
На дошці записано рядки з вірша.
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов’їні гаї
І твоя незрадлива, материнська ласкава усмішка
І засмучені очі, хороші, блакитні твої.
Завдання: знайти прикметники, підкреслити їх. Дослідити
значення прикметників (робота в парах).
Проблемне запитання: чи всі прикметники мають одні й ті ж
ознаки? Як вони діляться на розряди?
IV. Вивчення нового матеріалу.
-Робота з підручником. Учні дають визначення і наводять
приклади.
V. Закріплення вивченого матеріалу
(Впр.376).
VI.Застосування знань
-Робота в групах
-Робота з картками:
1. Назвіть власні приклади якісних прикметників, які
позначають:
а) колір; б) розмір; в)смак; г) температуру; д) душевні
якості.
2. Замініть у словосполученнях іменники, що стоять у
родовому відмінку, присвійними прикметниками.
Книжка Петра, порада батька, казки бабусі,подарунок
брата, вуха зайця, нора лисиці.
3. Утворіть відносні прикметники від поданих іменників:
Ліс, Україна, народ, козак, література, школа, поле,
мова.
Здатність прикметників переходити з однієї групи в іншу
залежно від означуваного слова, з яким вони вжиті.
Розподільчий диктант:
Ослячі вуха, осляча впертість, ослячі чоботи, баранячий
ріг, баранячий розум, баранячий кожух, лебединий пух, лебедина подушка,
лебедина вірність, вовчий хвіст, вовчий комір, вовчий апетит.
Закінчення уроку.
Домашеє завдання: Впр. 373, 388.
Творче завдання:написати твір-мініатюру «Зимові свята в
моїй сім”ї»(вжити прикметники:якісні, відносні, присвійні).
Тема блоку:
Правопис прикметників: не- з прикметниками, -н-, -нн- у прикметниках написання
прикметників разом і через дефіс. Урок-практикум.
Очікувані результати:
Учні повинні знати:
-правопис прикметників з не-.
Учні повинні вміти:
-правильно писати прикметники з вивченими орфограмами;
-знаходити і виправляти помилки у правописі прикметників;
-створювати висловлювання, використовуючи виражальні
можливості прикметника, писати твори-описи за картиною.
Міжпредметні зв*язки:музика, живопис, література.
Внутрішньопредметні зв’язки:лексикологія, фразеологія,
культура мовлення, стилістика, текст.
І. Актуалізація опорних знань: взаємоперевірка д/з.
Орфографічний аукціон (Учитель демонструє великі картки,
в яких є по кілька орфограм. Учні повинні швидко розпізнати їх і назвати. Хто
розпізнав найбільше карток – той переможець).
ІІ.Етап формування та вдосконалення умінь і навичок.
Порівняти написання не- з іменниками та не- з
прикметниками.
Робота біля дошки:
Записати речення, пояснити орфограми і пунктограми.
Прокоментувати написання не- з прикметниками.
Засяяв день над неосяжним світом, невпинний рух всіма
опанував. Всі ми люди не святі, а грішні.
ІІІ.Застосування знань:
Робота з картками:
Розкрити дужки. Розподілити словосполучення на дві
колонки:
Не- з прикметниками
Разом
Окремо
(не)високі дерева, ця дівчина (не)висока, його будинок
(не)високий, а низький, (не)заможні громадяни, мій брате (не)заможній,
(не)гідний вчинок, (не)щасний випадок, (не)гайний результат, (не)досяжна мрія,
(не)мічний дідусь,рішення (не)справедливе.
Коментоване читання
Міні-диктант «Захистіть орфограму»:
Невеселе сонце повільно сідало за високі сосни, падали
останні бліді відблиски на втомлену землю. Не прощалося з нею, а байдуже,
неквапно заплющувало своє не палюче око.
Підсумок уроку. Оцінювання.
Тема блоку:
Правопис прикметників:-н-,-нн- у прикметниках. Написання прикметників разом і
через дефіс.
Хід
уроку:
І. Організаційний етап
ІІ. Закріплення знань з теми:
-Евристична бесіда (Знання теоретичного матеріалу учні
представляють у формі опор, алгоритмів, схем, ключових слів, і навіть
віршиків).
ІІІ. Формування та вдосконалення умінь і навичок:
Завдання:
1.
Спишіть, вставте пропущені букви:
Стін…ий, мільйон..ий, здорове..ий, хлібн..ий, вечірн..ий,
гречан..ий, шипшин..ий, дерев»ян..ий, несказан…ий, машин…ий.
2.
Утворіть від поданих слів прикметники,
що означають збільшену ознаку або неможливість дії:
Страшний –
Високий –
Сильний –
Незлічений –
Нездоланий –
Порівняти пари
слів.
3.
Розподільчий диктант:
Записати у дві
колонки слова, які пишуться разом і через дефіс:
Далекоглядний,свіжовипрана,
ясночолий, срібно-синій, жовтогаряче, високоякісний, м'ясо-молочний,
зореносний, науково-дослідний, північно-східний, довгошиїй, трирічний, довготелесий.
4.
Утворіть складні прикметники від поданих
словосполучень. Доберіть до них іменники:
Осінь і зима,
східна Україна, світлий і коричневий, видобувати нафту, темна шкіра.
Гра «Лови
помилку»: Читаючи записані на дошці слова, учні знаходять і визначають помилки:
Небезпечний, не
бідний, деревинний, осіній, жовто-гарячий, невеликий, а малий, не вдачливий,
здоровений, незліченний, машино-будівний, легкокрилий, журавлиний.
Домашнє
завдання: Написати твір-мініатюру з використанням асоціативних словосполучень.
Немає коментарів:
Дописати коментар